У мого чоловіка є друга сім’я та таємна дитина. Але на цьому він не зупинився.
– Ти більше не матимеш спокою! Я зруйную тебе, якщо ти спробуєш мене покинути! – вигукував Євген, стоячи на порозі. Його очі палали люттю, а голос лякав мене більше, ніж будь-коли раніше. Це був не той чоловік, за якого я вийшла заміж 10 років тому. Це була людина, яку я більше не знала і боялася.
Мене звати Богданка, мені 36 років. У мене є двоє дітей і шлюб, який, як я думала, був щасливим. Але одного вечора я зрозуміла, що все це — ілюзія.
Ми з Євгеном почали зустрічатися, коли мені було 20. Молоді, закохані, ми мріяли про спільне майбутнє. Я вірила, що знайшла чоловіка свого життя. За кілька років ми одружилися, переїхали в новий будинок і народили двох прекрасних дітей. Наше життя виглядало ідеальним.
Та все змінилося того вечора. Євген залишив свій телефон на кухонному столі, і він задзвонив. Я помітила повідомлення: “Ти будеш сьогодні з нами, коханий?”
На мене наче хтось крижаної води вилив. Спочатку я подумала, що це якесь непорозуміння. Але щось у мені підказувало: це знак. Я запитала у Євгена, хто написав.
– Це колега з роботи, Оксано, – відповів він з усмішкою, яка більше нагадувала маску. – Вона просить мене допомогти з проєктом.
Але мене не полишало відчуття, що це брехня. Відтоді його поведінка змінилася: він став уникати мене, частіше затримувався на роботі й дивився в очі лише мимохідь.
Я вирішила дізнатися правду. Таємно переглянула його телефон, знайшла листування, фотографії, а потім ще й електронні листи. Вони підтвердили мої найгірші побоювання: у мого чоловіка була інша жінка. Її звали Тетяна, і в них був син – копія Євгена.
Коли я показала йому все це, він не заперечував.
– Так, це правда, – сказав він майже байдуже. – Але це не означає, що я тебе не люблю.
– Як довго це триває? – спитала я, намагаючись втримати сльози.
– Чотири роки, – пробурмотів він.
Чотири роки подвійного життя. Чотири роки обману. Я стояла перед ним, відчуваючи себе розтоптаною. Але найгірше було попереду.
Виявилося, що він не лише наставляв мені роги, а й вів інше фінансове життя. Гроші, які я відкладала на нашу майбутню подорож, були витрачені на його другу сім’ю. Я дізналася про борги, кредити, таємний банківський рахунок. Євген влаштував своє життя так, що мене у ньому було лише наполовину.
Я вирішила: цього досить. Я подала на розлучення. Без розмов, без намагань знайти компроміс.
Коли я повідомила йому про це, він втратив самовладання.
– Ти думаєш, я дозволю тобі це зробити? Я ніколи не відпущу тебе! – вигукував він. – Я зроблю так, щоб тобі й дітям довелося пошкодувати!
Його слова лякали мене. Я бачила, як він перетворюється на людину, яку я зовсім не знала. Але страх лише підштовхнув мене діяти швидше.
Я звернулася до адвоката, почала збирати документи й докази його вчинку та фінансових махінацій. Паралельно подала заяву до про залякування. Я знала, що Євген не зупиниться просто так, і повинна була захистити себе й дітей.
Розлучення було важким і довгим. Він намагався маніпулювати, переконувати мене, що я ніколи не зможу впоратися сама. Але я стояла на своєму.
Зараз я живу з дітьми у нашому будинку. Євген бачиться з ними раз на місяць за рішенням суду. Я намагаюся відновити життя після всього, що сталося, і створити для своїх дітей стабільність та безпеку.
Дорогі читачі, що б ви зробили на моєму місці? Чи правильно я вчинила, розірвавши цей шлюб, незважаючи на всі залякування? Як ви ставитеся до такого подвійного життя? Напишіть свої думки, мені важливо почути вашу думку.