– Як це ти батька рідного не впустиш до себе жити? – каже свекор моєму чоловікові, і дивиться на мою реакцію. – Що, невісточко, ти вже забула, в чиїй ти хаті жила і чий хліб їла? – питає.
Свекор повернувся в наше життя так само неочікувано, як і зник 20 років тому. Дружина його, моя свекруха, після того, що він зробив, приймати його додому не хоче, от свекор і сподівається, що мій чоловік і я дозволимо йому пожити у нас. Але я не хочу, щоб ця людина жила у нашому домі.
25 років тому я вийшла заміж і пішла жити до свого чоловіка. Мої батьки були не дуже багатими людьми і не могли мене житлом забезпечити, тому на перших порах ми оселилися у свекрів, але у нас був план на майбутнє – збудувати собі будинок.
В домі чоловіка мені було не дуже комфортно. Свекруха до мене ставилася непогано, але вона вдома у всьому слухалася свого чоловіка, все вирішував свекор, а я йому чомусь відразу до душі не припала.
Ми всі робили тільки так, як вважав за потрібне батько мого чоловіка. Найцікавіше, що всі гроші зберігалися у нього і він сам вирішував, на що їх витратити.
А якось ми всі помітили, що батько мого чоловіка раптово розбагатів. Звідки у нього з’явилися гроші – ми могли лише здогадуватися. Свекор відразу купив собі дорогий автомобіль, хоча за ці гроші спокійно можна було нам купити квартиру.
– На мої гроші не сподівайтесь! Не дам нікому жодної копійки, – заявив свекор.
Знаючи його характер, ми особливо ні на що і не сподівалися, але нам було цікаво – звідки у нього так раптово гроші з’явилися?
Виявляється, рідний дідусь мого свекра жив в Америці, і згадав про внука у своєму заповіті, передавши йому 100 тисяч доларів у спадок.
Свекра ми не впізнавали, людина змінювалася на очах. Гарне вбрання, машина, зробили свою справу – у нього наче крила виросли і він вирішив піти з сім’ї.
Ми полегшено видихнули, а свекруха тоді дуже журилася. Їй було боляче від того, що чоловік, з яким вони прожили так багато років, коли розбагатів, то кинув її заради іншої.
Після цього мій чоловік став їздити на заробітки, і помалу ми самі збудували собі будинок. Зрозуміло, що від свекра нам не дісталося навіть 100 доларів, його нова пасія швидко облікувала всі гроші.
Минуло багато років, ми вже про цю прикру подію раптового багатства свекра і забули, як і про нього самого, але нещодавно він сам з’явився.
Він захворів, а гроші його давно скінчилися. От молода дружина його на вулицю і викинула. Колишня дружина теж відмовилася у себе приймати, тому свекор не придумав нічого кращого, як нагадати моєму чоловікові, що він має перед ним синівський борг.
Якщо чесно, то я не дуже розумію, про що свекор говорить? Який синівський обов’язок? Та він нас і знати не хотів, коли мав можливість допомогти! Тож я вважаю, що ми нічим йому не зобов’язані, тим більше, приймати у себе.
Але я не втручаюся, нехай вирішує чоловік, це ж його батько. Проте, про 100 тисяч доларів, які свекор пустив по вітру, я чоловікові таки нагадала. Нехай думає чи варто. А яка ваша думка? Ви б прийняли такого батька?