Ще із не запам’ятних часі до нас дійшли відлуння про те, що до птахів люди ставилися дуже трепетно. У морозні, голодні зими їх посилено підгодовували, а хворих або просто знесилених пернатих навіть залишали до весни разом з домашньою птицею. Однак не до всіх птахів на наші пращури ставилися настільки дружелюбно.
Сорока
Наприклад, не користувалася повагою сорока. Навіть різні прикмети, пов’язані з цим птахом, не обіцяли нічого хорошого. Так, вважалося, що якщо при виході з будинку доведеться побачити самотню сороку, неодмінно трапиться нещастя; сорока залетіла у двір – чекай збитків; виявити сороку на веранді – до крадіжки.
Наші предки завжди ототожнювали сороку з плітками, зрадою і всілякою шкодою. Саме в тілі цього птаха, вважалося, були люди-відьми у попередньому житті. У деяких регіонах навіть існувало повір’я, що в сороку перетворюється тільки верхня половина тіла відьми, а нижня залишається вдома, в підпіллі, накрита коритом.
Найчастіше “сороки-відьми” літали парами. За вигадкам вони проникали в будинки і господарські будівлі, видоювали корів і наводили на людей порчу. Також сороки-перевертні крали ще не народжених немовлят з материнського лона, а потім поїдали їх.
Перед цим вони зачаровують майбутніх матерів так, що ті не могли поворухнутися, а тому не чинили жодного опору. Однак всі знали про те, що якщо при зустрічі з сорокою розірвати на собі сорочку, відьма явить свій істинний образ.
Як би смішно сьогодні це не звучало, саме ці повір’я стали причиною заборони на годування сорок. Вважалося, що особливо небезпечно підгодовувати цих птахів поруч з будинком.
Ворон
Не шанували наші пращури і воронів. У народі ворони завжди славилися злодійствами, трупоїдами і навіть провісниками смерті і війни. За часів Київської Русі існувала навіть така прикмета: якщо ворони збиралися в зграї і кружляли над містом, чекай татарського набігу.
Взагалі ворони в першу чергу вважалися провісниками майбутнього. Причому в основному вони передбачали якісь трагічні події. «Старий ворон даремно не каркне!» – говорили на Русі. Так до сих пір існує повір’я, що якщо ворони літають над будинком, значить, скоро там хтось помре.
Однак в період язичництва ворони були ще й символом хитрості і мудрості. Деякі птахи навіть були помічниками богів. Так, згідно з легендами, у свій час ворон займався охороною небесної обителі разом з богом Велесом. Але одного разу за грубий проступок Велес вигнав ворона і замінив його ластівкою. Ось тільки ключі від дверей обителі залишилися у ворона.
Саме тому, на думку наших предків, ворон здатний був передбачати майбутнє. Адже він міг вільно переміщатися між двома світами: світом живих і світом мертвих. А якщо вірити переказам, душу небіжчика супроводжують на небеса теж ворони.
Може, тому цих чорних птахів не всі наважувалися підгодовувати. Хто зна, що вони могли передбачити.