Uncategorized

Як тільки мама перевела з Італії гроші, тато розрахувався з роботи. Казав, що звільнили, але я впевнена, що сам заяву написав. І ось тато почав жити і ні в чому собі не відмовляти. Купує собі дорогі цукерки, по десять раз на день морозиво. Одного дня я помітила на його ногах дорого бренду кросівки. Я собі такі не купую, а тут тато розійшовся. – Я все життя про такі мріяв, то чого маю собі жаліти?, – сказав здивовано тато. А в п’ятницю я приїжджаю в село, а мені на кожному кроці кажуть, що тато заборгував. І в сусідів і в магазині

– То мама там працює, щоб тобі полегшити життя, а ти мало того, що сам не працюєш, так ще не знати як живеш. Як то так? Мені вже сусіди телефонують, що ти їм винен більше тисячки. І з магазину продавчиня мене питала, коли наступний перевід мама зробить, бо ти в “чорну книжку” в неї записаний, – сказала я татові.

– Ой, не починай. Все я віддам. Теж мені, найшла великі гроші. Маруся минулого місяця мало перевела, ось мені і не хватило на весь місяць. Нічого, може в той раз буде краща ситуація.

Я вже маму попередила в тій Італії, що як тільки вона поїхала на заробітки, тато геть розслабився.

Він працював охоронцем в супермаркеті, але зрозумів, що дружина заробляє пристойно за кордоном, і йому працювати взагалі не потрібно.

Мама завжди мовчала, коли була скрута з грошима. Вона сама хапалася за будь-які підробітки, але тата не “пиляла”.

Колись, ще раніше, тато причастився до “біленької”, але родичі, і моя бабуся, мама тата, разом з мамою щось зробили, що він навіть в ту сторону і не дивиться.

Тому для мами те, що він не ходить по барах з друзями, вже велике щастя. Лишній раз вона його не чіпає.

Ось тому й поїхала вона на ті заробітки, бо важка фінансова ситуація була. Я поступала, тому витрати лише збільшувалися.

Але як тільки мама перевела нам свій перший перевід, тато розрахувався з роботи.

Казав, що звільнили, але я впевнена, що сам заяву написав.

І ось тато почав жити і ні в чому собі не відмовляти. Купує собі дорогі цукерки, по десять раз на день морозиво.

Одного дня я помітила на його ногах дорого бренду кросівки.

Я собі такі не купую, а тут тато розійшовся.

– Я все життя про такі мріяв, то чого маю собі жаліти?, – сказав здивовано тато.

А в п’ятницю я приїжджаю в село, а мені на кожному кроці кажуть, що тато заборгував. І в сусідів і в магазині.

Мені дивно, що тато настільки розслабився, що сів і чекає маминих євро. Робота є для всіх, але не для нього.

Я вже мамі сказала, щоб зменшила ті переводи, а ще краще, щоб взагалі татові не допомагала.

То мама там в тій Італії має здоров’я працювати, а тато тут в Україні ні…

Я не знаю що з цієї ситуації вийде, бо мама через його “біленьку” звикла його берегти і захищати.

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.