Нещодавно я свою стару знайому зустріла, вона стала в мене поради питати, адже ми з нею знайомі давно. Та вислухавши Олену я й досі не знаю, що їй сказати, дуже важко знайти правильну відповідь.
– Мій син з дружиною розлучився вже майже 4 роки тому, – поділилася вже зі мною пенсіонерка. – Розлучилися, до речі, вони з ініціативи саме моєї невістки, між іншим. В результаті цього нікого вона собі кращого за мого сина так і не знайшла, так і живе і досі сама. І Петрові моєму не дає особисте життя влаштувати чомусь. Знову він з жінкою розійшовся, з якою багато часу зустрічалися, вже до весілля у них справа майже дійшла, і знову через колишню дружину. яка з’явилася на горизонті.
Від першого шлюбу у сина Олени, Петра, залишилося двоє дітей – 7-річна донечка і 10-річний син. Варто зазначити, батько він, як би не було, хороший: аліменти платить вчасно та чималі, дітей любить, спілкується, сам і досі бере участь у їх вихованні, завжди турбується про них.
За словами Олени, батьківськими почуттями Петра і користується його колишня дружина Тетяна.
– Ось як тільки вона дізнається, що у Петра з’явилася якась жінка, відразу починає телефонувати до нього по десять разів на день. То одне дітям потрібно, то щось інше. То забрати дитину звідки-небудь, а вона ну ніяк не встигає, то відвезти кудись, то терміново треба купити кросівки нові, дитина загубила в школі, а завтра потрібно йти в спортивному костюмі. На вихідні дні постійно діти у батька, кожен раз, з вечора п’ятниці до ранку понеділка. Хто ж таке витримає? Мені б теж не сподобалося б подібне.
До слова сказати, Петра треба відзначити, що допомогти своїм дітям і колишній дружині він ніколи не відмовляється, завжди на зустріч йде. Збирається і їде: везе якісь речі, які потрібні дуже саме зараз, чи продукти, налаштовує комп’ютер своєму старшому синові, тому що колишня дружина нічого в цьому не розуміє, забирає до себе на тиждень дочку.
Колишня дружина без жодних проблем дзвонить Петрові і серед ночі, і пізно ввечері. А що такого тут? Це ж з приводу дітей, а він батько, теж має брати активну участь в їхньому житті.
Остання жінка з якою Петро зустрічався протрималася довше за всіх – більше пів року, приблизно, але недавно це набридло і їй.
Якраз пів року тому Тетяна влаштувалася на нову роботу з відрядженнями. Відрядження невеликі, в основному по містах під столицею, і не більше, ніж на пару днів. Але трапляються вони досить таки часто, завжди несподівано і в самий невідповідний момент.
– Зате – ось чудеса! – сердито каже Олена. – Як тільки Петро розлучився з тією жінкою, всі відрядження як рукою зняло, майже зовсім колишня перестала їздити з дому і телефонувати йому. І інші проблеми теж якось самі собою відійшли, як не дивно, на другий план. Тетяні більше нічого від Петра мого не потрібно стало. Ні забрати нікого, ні посидіти, ні приїхати серед ночі. Вона з усім чудово справляється вже сама. І все у неї завжди є, що їй потрібно, і затриматися на роботі без проблем у неї виходить – у дітей є няня, яка тільки рада отримати понаднормові.
А саму Олену засмучує те, що син так і не одружиться ніколи, і всьому виною – недобре колишня невістка.
– А я вважаю, що Тетяна повністю і цілком права, – сказала якось сусідка Олені. – Так і треба! Нехай навантажує татуся дітьми якомога більше. Він батько, і він теж з дітьми проводити час зобов’язаний. Чоловікам в такій ситуації взагалі скаржитися немає на що, і шкодувати їх нерозумно. Діти левову частку часу живуть з матір’ю. І з татом нічого не станеться, якщо приїде зайвий раз, забере, відвезе або допоможе чим-небудь ще.
Але Олена навіть не намагається стати на сторону колишньої невістки, адже через неї її син не може влаштувати своє особисте життя, а він вже немолодий, роки біжать швидко. Прикро матері, адже невістка і своє життя не влаштувала і синові заважає, але ж в неї є діти, вони шкодують її. А що ж буде з її сином? Хіба діти доглянуть його на старості років?
Олена запитувала мене, що їй робити, щоб в сина була сім’я. Але що тут порадити?