Київ – єдине європейське місто, яке постраждав від своїх “захисників”.
Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста спалили війська Вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941 року. Проте офіційні архівні документи спростовують це і кажуть, що ще влітку 1941 року було створено штаб оборони Києва, під керівництвом якого й проходило масштабне замінування промислових підприємств, урядових та житлових будинків.
Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва, де повідомляється, що «мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону і все здійснювалося у тісному контакті з міським комітетом партії. Мінували майже всі будівлі у центрі міста.
Розрахунок справдився. Зайшовши до міст 19 вересня 1941 року, німці справді розташувалися у найвишуканіших будинках на Хрещатику, Прорізній, Інститутській та Пушкінській. А вже 24 вересня 1941 року пролунав перший потужний вибух, який розколов навпіл великий чотириповерховий будинок з мансардами та баштами, побудований 1903 року за проектом архітектора Городецького.
Це монументальне за своїми пропорціями та якістю виконання не поступалося кращим зразкам архітектури європейських столиць.
Слідом за цим у повітря злетіли споруди поштамту, радіотеатр, «Гранд-готелю», біржі, кількох особняків (серед яких зведено в мавританському стилі унікальної краси будинок Зайцева) та розкішну будівлю найбільшого цирку в Європі – цирку Крутікова.
Страшної сили вибух зруйнував найпрестижніший житловий будинок Києва – так званий будинок Гінзбурга. Це був перший київський хмарочос – 12-поверхова будівля на 90 квартир та 500 кімнат.
Вибухи викликали пожежі, що тривали у центрі міста від 24 по 29 вересня та знищили майже всю забудову Хрещатика, наполовину вулиці Прорізній, Городецького та частково Лютеранській, Інститутській, Заньковецькій та Грушевському.
ТЦентр міста був перетворений на суцільне згарище з руїнами будівель, які до цього представляли найкращі зразки модерну, неоренесансу, класицизму та необарокко-рококо.
Загалом восени 1941 року вибухами та пожежами було знищено 324 споруди Собору Успіння Пресвятої Богородиці. Це була українська святиня світового культурного значення, під руїнами якої загинуло безліч безцінних мистецьких скарбів. Потужним вибухом також було повністю знищено пантеон найдостойніших українських земель – київських князів, митрополитів та архімандритів, похованих у соборі.
Якщо внизу статті не відображається відео кінохроніки, його можна переглянути за цим посиланням.