Хто і навіщо це робив сьогдні важко сказати, але факт залишається фактом. У жовтні 1913 року в газеті “Маріупольське життя” була надрукована замітка “Фотографування думки”. Наводимо її в оригіналі:
“Питання про фотографування думок викликав на недавньому конгресі експериментальної психології в Парижі жваві дебати. Захисники можливості фотографування думки не тільки запевняють, що можна знімати на платівку думки і уявлення, які бродять в голові людини, але представили навіть докази фотографії думок, які, поки не буде доведена їх підробка, доводиться вважати за факт.
Один з фотографів думок протягом декількох хвилин не зводив очей з палиці, a потім підніс до лоба і тримав на деякій відстані фотографічну пластинку, і через деякий час на платівці ясно відбилося зображення палиці.
Наводяться приклади несвідомого фотографування. Професор Охоровіч зі Львова якось раз ввечері довго дивився на місяць. На другий день він, зосередивши думку на одному предметі, вирішив сфотографувати думку і був вельми здивований, коли замість очікуваного предмета побачив на, фотографічній платівці круглу світлу пляму, схожу на місяць, якою він милувався напередодні ввечері.
Як пояснити цей процес, вчені поки що губляться в здогадах. Найбільш блискучі результати досі були досягнуті з одним медіумом, дівчинкою 14 років з Туріна, яка дає фотографії навіть картин, які їй доводилося бачити.
Одна з таких фотографій зображує частину голови дівчини, a над нею видно контури якоїсь іншої голови, яку фахівці ввжають головою Іоанна Хрестителя з картини Рубенса.
Дійсно, поворот голови і загальні контури нагадують знамениту картину Рубенса. Риси ж особи видно дуже нерозбірливо і це пояснюють тільки тим, що дівчинка бачила картину, що висить в Луврі, порівняно давно і не пам’ятає її в деталях “.