На столі, замість напечених пиріжків і борщу на плиті, лежав листочок А-4 на якому було написано: “Я поїхала на епіляцію, а після йду з подругами на каву”.
– Як це розуміти, синок?, – стурбовано запитала я Івана.
– Та, нічого. Наталі також потрібно трішки розвіятись. Не хвилюйся, зараз щось придумаємо. В мене на такі моменти завжди в морозилці лежать пельмені, – сказав син і невинно усміхнувся. Я ж вже була така накручена, що мене вже було не зупинити. То виявляється така ситуація в квартирі сина виникла не вперше…
– Це не життя, Іване. Ти хоч раз бачив, щоб в нас дома холодильник був пустий? Ні! Ось бачиш. А у вашому хоч шаром коти. Як так? Наталя твоя ніде не працює, за твої гроші якісь епіляції робить і ще дозволяє собі не готувати їсти і не зустрічати з роботи чоловіка? Це не норма і тобі треба щось з цим робити, – сказала я сину.
Я ж і подумати не могла, що Іван мої слова сприйме так серйозно.
Мій син працює програмістом. В нього серйозна робота і він повинен прийти з роботи і нормально поїсти.
Ще рік тому я це контролювала, але коли вони з Наталкою почали жити разом, а потім і розписалися, я в їх життя не лізла.
І я і чоловік все життя працювали. Але окрім роботи я і квартиру в порядку тримала і їсти завжди було що.
Я теж не велика фанатка готування, але мій чоловік ніколи голодним не ходив. Жінка на те і жінка, щоб варити, пекти і мити.
Іван мені ніколи не жалівся на Наталю. Так, мене злило, що вона не йде на роботу, але раз мій син все тягне на собі, то я мовчала.
Я ж була впевнена, що вона хоч дім на собі тримає.
Іван же напрацюється, так, хоч і не руками, а головою, але поїсти треба ж нормально.
Але Наталя, як випливає з останньої ситуації, не спішить виконувати свої обов’язки.
Я була недалеко від квартири сина. Я в них не частий гість. Більше вони на свята до нас з чоловіком приходять. Але так вийшло, що ми зідзвонились з сином і разом переступили поріг їх квартири.
Я ж думала, Наталя нас зустріне зі смачною вечерею. Але замість моїх мрій на кухонному столику лежав листочок А4, на якому було гарними буквами виведено, що вона на епіляції, а потім з подругами йде на “каву”.
На пів листка було також сердечко. Але хіба цим будеш ситий? Ну звісно що я розсердилася.
Я десь дві години була в сина, думала, дочекаюся невістки, але вона так і не з’явилася.
З Іваном я не дармувала і провела серйозну настановчу розмову.
Я нічого такого не казала. Ну а те, що Наталя поводиться не красиво, раз з пустим холодильником чоловіка зустрічає, це і так зрозуміло.
Пішла я додому без настрою, а за тиждень мені чоловік каже, що Наталя з Іваном посварилися, вона зібрала речі і переїхала до мами. У всьому вона винить мене, виявляється.
Уявіть собі, не себе, а мене, бо я з непроханими порадами в їх сім’ю влізла.
Я не почуваюсь винною, бо все що я казала, правда. Але на сина тепер важко дивитися. Він так змарнів, нічого не хоче.
Як мені тепер бути? Чоловік каже, щоб я телефонувала Наталі і просила пробачення. Але за що?
Як мені бути? Сина шкода, дуже шкода…
Автор – Карамелька