Я виходила заміж по любові й була впевнена, що мій обранець також мене кохає. Денис вирізнявся з-поміж інших хлопців, я чомусь не сумнівалась, що він ніколи мене не підведе. У ньому поєднувались усі риси, які я ціную в чоловіках – розум, мужність, почуття гумору. Ми одружені вже дев’ять років, виховуємо доньку. Чоловік дуже зайнята людина, він докладає чимало зусиль, щоб розвивати наш бізнес. Я теж не байдикую, допомагаю чим можу. До роботи повернулась як тільки доньці виповнилось два роки. Я ще й зроду активна, роль домогосподарки не для мене.
У нас із чоловіком невелика текстильна фабрика. Два місяці тому ми взяли на роботу нову секретарку. Я сама її обрала, серед багатьох кандидатур. Мені сподобалось, що вона хоча й досить молода, але має досвід роботи на відповідній посаді. Дівчина добре виконувала свої обов’язки, не запізнювалась на роботу та відповідально ставилась до поставлених завдань. Але згодом я почала помічати, що мій чоловік фліртує з нею. Мене це зачепило, але тоді я промовчала, щоб не показувати, що ревную. Та виявилось, що мої ревнощі не безпідставні. Вже за кілька тижнів я дізналась, що у них роман.
Цього разу вирішила поговорити з чоловіком на чистоту – сказала, що все знаю. Денис почав просити пробачення, обіцяв, що звільнить секретарку й такого більше не повториться. Я переступила через гордість та образу і дала йому ще один шанс. Все ж, не хочеться через безглузду інтрижку руйнувати шлюб. Наша дитина повинна зростати у повній сім’ї.
Відчуваю, що вчинила правильно. Я повелась, як мудра жінка і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться стикнутись зі зрадою коханого чоловіка.