Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що, що вона дитину чекає! Це ж треба було таке втнути!
Попросилися Максим з Тонею до мене пожити на якийсь час. Думаю, чого ж ні, квартира у мене трикімнатна, помістимося. Вони працюють цілий день, я – пів дня, вони пізніше встають, я раніше – тобто ніхто нікому особливо не заважав.
От тільки якось я повернулася увечері з прогулянки і не побачила в квартирі свого старого улюбленого кота. Виявилося, встигла потурбуватися моя невістка Тоня, яка чекає первістка.
Я в той день пішла з подругами на каву, а коли за 2 години повернулися, то помітила, що мого кота ніде немає. А Тоня, до речі, його терпіти не могла і хотіла, щоб я його позбулася. Я відразу ж спитала її в лоб, де кіт.
Тоня сказала, що він вибіг за двері. Хоча це було малоймовірним, оскільки мій Тимко вже літній кіт, він навіть на балкон сам не вийде, тільки якщо я сама його не виведу.
Коротше, я вирішила перевірити відео з камери на дзвінку і, як я і очікувала, побачила, як Тоня викинула бідного кота за двері! Я відразу ж з доказами пішла до невістки.
Син спробував згладити ситуацію, мовляв, вона при надії, емоції вирують. До того ж він все одно хотів порушити питання про те, щоб позбутися Тимка заради майбутньої дитини.
Я була вся в сльозах. Повертаюся до Антоніни, а в неї такий самовдоволений вираз обличчя! І тут мене переклинило. Я встала і сказала, що у неї є всього 1 година, щоб знайти мого кота, або всі її речі будуть у сміттєвому баку.
Вона сказала, що не збирається шукати мого безглуздого кота і пішла до себе в кімнату. Тут син сказав мені, що мені треба заспокоїтись, і ми зараз разом пошукаємо Тимка.
Я сказала йому, що сама знайду свого кота. І до того моменту, коли я повернуся, їх з невісткою тут не повинно бути – у них є своя квартира, ну й що, що однушка і там ремонт.
Я знайшла свого кота через довгих 20 хвилин пошуків: сумний переляканий Тимко ховався в кущах. Коли я повернулася додому, син з невісткою сиділи на дивані у вітальні, наче нічого не сталося.
Син сказав, що хоче поговорити, але спочатку я, мовляв, маю вибачитися перед його дружиною. Я випала в осад і сказала їм почати збирати речі прямо зараз.
Словом, вони зараз на своїй квартирі. А мій син і невістка не розмовляють зі мною.
А я подзвонила майстру, щоб той змінив замки на вхідних дверях. До речі, з Тимком все добре, хоча трохи наляканий. Зараз лежить у мене на колінах, згорнувшись калачиком і муркоче.
Фото – авторське.