Якби ж я знала, чим закінчиться ця історія, я б і словом свекрам не обмовилася. Тепер навіть не знаю, як все повернути назад.
В нас з чоловіком квартира в іпотеці і двоє дітей.
Я працюю “в телефоні”, оскільки молодшій дочці ще трьох немає.
Я заробляю чисто так, як кажуть, на дамські штучки.
Гроші чоловік видає мені чуть не під розписку.
Все Ігорю не подобається, щоб я не купила. То сукня за дорога, то продукти харчування я не вмію вибирати, а купую все підряд, не дивлячись на акційні пропозиції.
Та й взагалі, коли чоловік мені “цикає” по тисячі гривень, коли я його прошу, мене це виводить з себе. Ну що в наш час купиш за тисячу гривень?
Ось я і вирішила пожалітися батькам Ігоря. Як-не-як, а вони мають на нього вплив.
В неділю були якраз іменини нашого сина. Я зателефонувала свекрусі і запросила її на свято. Перед їх приїздом я обговорила з нею своє питання і якщо чесно, то була впевнена, що вона його з сином при зустрічі вирішить.
Я як думала, що вона його заспокоїть, щоб мене не чіпав з “великими” витратами, а краще йшов по роботі вище і приносив більшу зарплату.
Але свекруха все викрутила в іншу сторону.
– Діти, ми з татом так собі подумали, що буде краще, якщо Ігор нам буде давати гроші, а ми вже з Іриною разом ходитимемо по магазинах. Я економити вмію, тому все буде гаразд.
Я ледь під стіл не звалилися після “поради” свекрухи.
Але Ігорю такий варіант “економії” сподобався.
Вже через декілька днів він перевів мамі на карту п’ять тисяч гривень і сказав допомогти мені з продуктами чи іншими речами.
Я в подиві, чесне слово. Якщо мені раніше потрібно було на хліб у чоловіка випрошувати, то тепер у свекрухи, яка тримає наш спільний “гаманець” в своїх руках.
Якщо чесно, то я таке вперше бачу і чую.
Я знала, що свекрухи не дають невісткам жити, але моя не дає навіть “їсти”.
Я вже подумую відправити дочку в садочок з вересня і влаштовуватись на роботу, бо так довго я жити не зможу.
Це взагалі нормально?
Я не є така вже транжира, щоб чоловік з мамою таке зі мною вчинили…