Я не поїхала на заробітки свого часу, коли дочка цього вимагала. Так, жили ми бідно, але не до такої степені. І ось тепер, коли моя Галинка вже доросла і має свою сім’ю, вона все рівно мене не пробачила. На мій ювілей, який я вперше в житті святкувала в ресторані, вона принесла в якості подарунку свій старий гаманець, вклавши туди двадцятку. Я весь день проплакала. Чужі люди для мене виявилися ріднішими.
Мені місяць тому виповнилося шістдесят.
Я ніколи не святкувала свій день народження шикарно, а тут вирішила змінити цю традицію. Я розумію, що може і не на часі, але я хотіла відчути, як це святкувати ювілей в хоч і скромному, але ресторані.
Вже чотири роки, як я вдруге заміжня.
З першим чоловіком ми жили доволі бідно. Виховали двох доньок.
Старша Яринка гарно вчилася, має хорошу роботу, правда, доля в неї склалася так, що не вийшла вона заміж. Я ще маю надію, що все зміниться, бо заслуговує на це Яринка.
Молодша вже заміжня і подарувала мені двох онуків.
Мій чоловік дев’ять років тому пішов з життя. Я працювала все життя в школі, вчителем малювання. Грошей не було, але ми робили з чоловіком все можливе й не можливе, щоб дівчата ні в чому не потребували.
Але якщо старша Яринка це цінувала і навіть інколи мені помагала, в тому числі і фінансово, то Галя моя дуже черства.
Вона не може пробачити, що дитинство в неї було бідним. Все вона мені говорила, щоб я їхала на заробітки, бо вона хоче сукню як у подружки, чи нову сумочку з курточкою.
Я не знаю, чому вона була такою егоїсткою, ніби виховували їх з Галинкою однаково.
На даний час Галя живе окремо з чоловіком і в них свій бізнес.
В будинку гарний ремонт, меблі, до корони їздили кожного року на відпочинок за кордон.
Але образливо мені, що жодного разу вона мені фінансово не допомагала, та що казати, навіть колготок мені не купила.
Але з другим чоловіком мені пощастило. Хоч на старість добре поживу.
В мого Олега своя будівельна компанія, якою він керує з сином від першого шлюбу.
Все що ми хочемо, ми маємо. Ось я й вирішила відсвяткувати свій ювілей.
Я запросила найрідніших мені людей, подруг і сусідку.
І ви знаєте, якщо всі раділи за мене в тому числі і Яринка, то Галя сиділа в ресторані так, наче я за її гроші все організувала.
Але і це не найголовніше.
Всі дарували мені конверти з грошима, одна подруга навіть мультиварку подарувала, бо я давно хотіла. А ось Галя з сім’єю прийшла з таким подарунком, що мені соромно перед гостями стало.
Вона собі купила новий гаманець, а мені свій старий віддала, і вклала туди двадцять гривень, щоб не пустий.
Я довго дома плакала над її подарунком.
Чому вона так поводиться?
Невже мені потрібно було в Італію на заробітки їхати свого часу, щоб заслужити повагу та любов від молодшої дочки?
Автор – КАРАМЕЛЬКА