Теорія існування фантомів у навколишньої реальності не нова. І хоча люди рідко стикаються з подібними явищами, є ряд достовірно задокументованих випадків таких зустрічей.
До останнього часу науково пояснити ці явища навіть не намагалися, але XX століття розставило все на свої місця.
Фантоми не є у прямому значенні фізичними істотами з розумом та мотивами. Швидше вони відображення психіки людини в особливій енергетичній матриці.
На землі (у нашому світі) вони можуть затримуватись з різних причин. Часто ці енергетичні субстанції прив’язані до якогось певного місця (з нього черпають енергію для існування).
Фантом – це щось неіснуюче, але водночас цілком реальне і тут не варто плутати це явище із віртуальною реальністю. Навіть у сучасній медицині існує визначення «фантомного болю», коли після ампутації людина протягом багатьох місяців відчуває біль або свербіж на місці неіснуючої кінцівки.
В наші дні отримано багато достовірних даних про існування фантомних утворень. Це змушує вчених уважніше підходити до вивчення цього питання.
Тепер під фантомами мають на увазі не лише випадкові енергетичні структури, а й невід’ємні частини живих організмів, що утворюються в особливих полях.
Ще на початку ХХ століття Альберт Ейнштейн припускав наявність таких полів. Водночас (у 30-ті роки) радянський фізик Микола Козирєв висунув гіпотезу, що це поля часу.
Щоб довести існування полів часу астроном проводив такий експеримент: об’єктив телескопа закривали кришкою, що не пропускає світло. Після цього телескоп спрямували на зірку.
У цей час прилади реєстрували невідоме випромінювання (особливих хвиль). Потім телескоп спрямовували на місце, де цієї зірки ніколи не було – поля розсіювалися. Після цього прилад направляли на розраховане місце, де зірка опиниться через тисячоліття. Поля виявлялися знову.
Виходить, що вся інформація про всі об’єкти Всесвіту закладена спочатку – тобто минуле, сьогодення та майбутнє існує одночасно.
Ця ідея має відображення у всіх давніх релігіях світу. Також, багато вчених спираючись на теорію відносності, говорять майже про те саме. Тільки називають це явище торсіонними полями.
Тобто простір, володіючи здатністю до викривлення, може утворювати так звані тори (вихори), які можуть переносити інформацію з одного кінця Всесвіту до іншого, практично миттєво і без витрат енергії.
Проводячи дослідження цих полів, дослідники дійшли висновку, що записана у них інформація стосується як матеріальних об’єктів, а й нематеріальних – про ті самі сутності, які отримали назву фантоми.
Фізики встановили, що навколо кожного тіла у всесвіті утворюються власні інформаційні поля, які мають праве або ліве обертання. А в цих полях утворюються фантоми – довгоживучі та самоорганізовані енергетичні сутності.
Ви, напевно, чули, що кожна людина має двох протилежних порадників: ангел і біс. Причому ангел займає місце за правим плечем, а біс знаходиться ліворуч. Здається, це повір’я існує недарма. Яким чином невідомо, але наші пращури набагато краще за нас розуміли як влаштований навколишній світ.
Сучасною наукою не піддається сумніву той факт, що вся інформація про організм записана в молекулах ДНК. Дивно, але вивчаючи ці структури, вчені зіштовхнулися з явищем фантома.
В результаті досліджено було встановлено, що певна хвильова структура продовжує існувати після загибелі ДНК (або організму) протягом 40 (!) Днів. І в цей час фантом може створювати цілком реальний вплив на живі організми.
Один випадковий експеримент наочно це довів: на клітинні ядра впливали лазерним променем, а з допомогою приладів фіксували спектр, який відбивається молекулами ДНК.
За такими спектральними картинами фахівці потім визначали приналежність ДНК до того чи іншого виду живих істот.
Одного разу суто випадково було проведено вимірювання чистої кювети, з якої вже видалено препарат ДНК. За логікою лазерний промінь мав пройти вільно, але він натрапив на щось нематеріальне.
Прилад зафіксував характерну для молекул ДНК синусоїду.
Виходило, що в кюветі все ще знаходився зразок, хоча насправді його вже там не було.
Але це лише початок. З’ясувалося, що молекули ДНК здатні видавати звуки. Під впливом лазера клітинні ядра вібрували на низьких частотах. А при нагріванні до температури 42 ° С ДНК руйнувалися, видаючи звуки на високих частотах – начебто кликали на допомогу.
Саме такі крики ДНК, що гинуть, і зафіксували в порожній кюветі.
Вирішивши, що її просто погано помили, кювету вичистили, і виміряли ще кілька разів – результат виявився тим самим: у порожній кюветі знаходився «фантом» загиблої ДНК.