3 листопада 1937 року в урочищі Сандормох більшовиками був фізично знищений практично весь цвіт і вся еліта української інтелегенції
3 листопада 1937 року в урочищі Сандормох більшовиками був фізично знищений практично весь цвіт і вся еліта української інтелегенції.
Письменники, поети, сценаристи, художники, скульптори, вчені, режисери, історики. Згодом цих людей і їх спадщину назвали “Розстріляним Відродженням”.
При цьому, “вина” переважної більшості цих людей полягала лише у тому, що вони були українцями та творили українською мовою, виступали носіями української ментальності. За один день було розстріляно більше ста чоловік.
З’ясовано, що Сандармох є спеціальною територією, яку використовували органи НКВС СРСР для проведення масових страт цивільного населення. Зокрема, об’єкт Сандармох став місцем розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували відомі діячі культури, науки, військовики, технічна інтелігенція, священство.
Серед убитих — священик з Ватикану, котрий збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі, видатні майстри культури, вчені, військові, державні діячі, священнослужителі з країн, окупованих СРСР, 198 осіб — вихідці з України, зокрема митці Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, професори-історики Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький.
Органи НКВС, а згодом МГБ, КДБ СРСР та ФСБ РФ приховували місце масових убивств від родичів загиблих і громадськості. Внаслідок спецоперації чекістів восени1937 р. слід соловецького етапу взагалі «загубився». Багато років існувало припущення, що людей втопили в Білому морі. Однак 1995 р. зусиллями директора Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру «Меморіал» Веніаміна Іофе в архівах Регіонального управління ФСБ РФ в Архангельську знайдено оригінали документів, зокрема «альбом» розстрільних протоколів. Відповідальним за виконання вироків і одним з безпосередніх виконавців масових убивств протягом 27 жовтня і 1—4 листопада 1937 р. був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв, заступник начальника АГУ УНКВС Ленінградської області. Йому асистував помічник коменданта УНКВС Георгій Алафер, або конвой.
За чотири дні розстрілів було вбито 1111 в’язнів Соловків.
Всього за час існування Соловків (потім спец. в’язниці НКВД) загинуло близько 50 тисяч осіб…