У стародавньому місті Чернігові, заснованому ще в VII столітті, наприкінці позаминулого століття було виявлено загадковий курган, що одержав назву «Чорна могила». Спочатку він вважався місцем, де лежить прах засновника міста – князя Черниги.
Тризна
У процесі розкопок, проведених ще у 1872-1873 роках, було досліджено величезний курган з периметром основи 125 м і висотою 10 м, який у давнину був обнесений глибоким ровом.
Розкривши могильник, учений виявив сліди та елементи тризни — язичницького похоронного обряду, який проводився поблизу місця поховання відразу після спалення покійного.
Внаслідок кропіткої роботи з могильника було вилучено останки трьох людських тіл — дорослого чоловіка, жінки та підлітка, одягнених у військову амуніцію, а також масу інших артефактів, які різною мірою постраждали від ритуального вогню.
Частина виявлених предметів являла собою масивні шматки заліза, що спеклися в згарищі, інші атрибути добре розпізнавались і їх практично не торкнулися всепожираючі язики розпеченого полум’я.
Така різниця в ступені збереження предметів матеріального побуту пояснюється подвійним обрядом поховання, що існував у давніх віках.
На першому етапі навколо майбутнього кургану викопували рів, землю з якого закидали до центру. Коли висота насипу досягала достатнього рівня, її розрівнювали і починали зводити на ній імпровізований будинок для покійного та його дружини. У посмертну обитель крім тіл померлих поміщали предмети домашнього начиння, знаряддя праці, худобу, звичайно ж зброю. Потім цей будинок обносили хмизом і підпалювали.
Дочекавшись, коли вогонь згасне, діставали з попелища останки покійників та предмети, що вціліли. Далі наступав другий етап похоронного ритуалу: вогнище рясно засипалося новим шаром ґрунту, поверх якого укладалися людські останки, що побували разом з ними у вогні, предмети поховання, а також нові артефакти. Наступний етап передбачав остаточне засипання насипу та формування високого кургану.
Чия могила?
Відповідно до загальноприйнятої версії вважалося, що у «Чорній могилі» лежали останки засновника міста Чернігів князя Черниги, його сина та дружини. Проте знайдені під час дослідження кургану предмети матеріальної культури вказали більш пізній період появи цього величного поховання. Згідно з літописними даними, Чернігів вже наприкінці IX століття значився в числі великих міст регіону, а виявлені в могильнику дві золоті візантійські монети, датовані 70-90 роками вже X століття.
У зв’язку з цим народилося припущення, що господарем «Чорної могили» міг бути якраз у цю історичну епоху видний представник чернігівської знаті та відмінний воїн князь Чорний.
А от дослідник періоду радянської доби археолог Дмитро Мачинський дотримувався іншої інтерпретації. Для з’ясування особи того, хто був похований у могильнику, він звернувся до «Повісті временних літ», на сторінках якої шукав згадку про зброю, виявлену в цьому кургані. У результаті інформацію про мечі і шаблі необхідного зразка було знайдено у розділі, присвяченому 986 року. Виходячи з цього, вчений висловив думку, що «Чорну могилу» могли створити для воєводи Претича, який був сучасником князя Святослава, і тією особистістю, яка врятувала Київ від набігів печенігів з іншого боку Дніпра.
Знахідки
На висоті 7 метрів від основи кургану було виявлено скручений вогнем спис з хрестом, ідентифікувати який вдалося лише після проведення рентгенографії в Курчатівському інституті. Завдяки цьому ж методу стало зрозумілим, що артефакт, який раніше вважався ножем, насправді був символом влади — скіпетром, а не бойовою зброєю. Такі висновки були зроблені після того, як у ході ретельного аналізу на обох сторонах пластини-леза виявилися декоративні прикраси у вигляді фестонів та скандинавський орнамент «елінг», інкрустований срібним дротом. І це ще раз підтверджує версію про те, що «Чорна могила» є князівським похованням.
Крім того, в кургані були знайдені кольчуги, шабля, щит, шоломи, списи, наконечники стріл, а також «великий меч», що належить або типу Z, або типу L, поява яких відноситься до 1000 року або пізніше.
Серед розкопаних предметів було присутнє господарські начиння (12 цебер, 2 металеві посудини, серпи, жаровня, сокири), прикраси, деталі поясів, гральні кубики, срібний ланцюг з головами тварин.
Чимало знахідок мало ритуальне призначення, наприклад, два жертовні ножі, залізний посуд з баранячими кістками і ритони з рогів туру, обрамлені ободом з дивовижно тонким різьбленням, що зображає фантастичних людей, птахів і тварин.
До речі, предмети зі схожими орнаментами виявлялися в кургані поблизу Золотих воріт у Києві, а також під час розкопок у Середній Чехії та Південно-Західній Словаччині.
Як уже згадувалось, розкопки проводились ще у 1872-1873 імперським археологом Дмитром Самоквасовим. Усі виявлені у «Чорній могилі» артефакти зараз зберігаються у Державному історичному музеї в Москві (як вам?).
Бронзова фігурка
Дуже багато питань викликає виявлена у «Чорній могилі» мініатюрна бронзова фігурка, яку вдалося розчистити лише 1982 року.
Ця статуетка нез’ясованого призначення, являє собою чоловіка, що сидить у позі лотоса, з азіатськими рисами зовнішності, який тримає в своїх руках чи то язик, чи то бороду.
Отже Дмитро Самоквасов, описуючи фігурку, зазначав, що вона має розмір у 2 дюйми і зображує «людину — божка, що сидить навпочіпки зі складеними на грудях руками… будда?».
Український історик Наталія Хамайко припустила, що ця бронзова статуетка могла бути частиною грального набору вікінгів та символізувати собою скандинавського бога Тора.
Подібна версія народилася з того, що такі фігурки були виявлені в шведському місті Реллінг, а також у різних містечках Ісландії.
Водночас ідоли, аналогічні тому, що лежав у «Чорній могилі», періодично виявляються по всьому світу.