Мудрець розповідав про те, як різні люди отримують задоволення від виконання якоїсь справи.
Присутній тоді у нього запитав:
– Як можна отримувати задоволення від роботи чи дії? Я от бігун, але від самого бігу не отримую насолоди.
Мудрець не відповів на це запитання. Через декілька хвилин він запропонував цьому чоловікові влаштувати спільну пробіжку. Наступного дня вони вийшли вранці на вулицю й почали бігти. Учень не розумів, що відбувається й вирішив запитати:
– Яка наша мета, куди біжимо?
– Просто біжи вперед, тут немає якогось завдання.
– А для чого бігти без мети? Може, хоча б позмагаємося або встановимо час для пробіжки?
– Якщо ти хочеш бігти швидше і з метою, біжи до о-о-он того дерева на пагорбі. Там і зустрінемося.
Мудрець прибіг до місця зустрічі, де на нього вже чекав бігун.
– Взагалі ніякої радості і задоволення. Тренування як тренування.
Після цього мудрець запропонував зайти в будинок, який був неподалік. Це був його дім. Там вже чекала дружина, яка приготувала смачний обід. Тоді учень сказав:
– Яка смачна страва, я ніколи не їв нічого подібного!
Він їв не поспішаючи, насолоджувався смаком. І саме в цей момент вчитель сказав:
– А тепер ми будемо їсти до тих пір, поки каструля не спорожніє наполовину.
Учень здивувався
– Може, тобі принесе більше задоволення обід за 10 хвилин або поїдання наввипередки?
Тоді бігун зрозумів, що хоче донести йому мудрець. Не така суть в результаті, як в дії, яку ми виконуємо. Коли ми будемо насолоджуватися тим, що робимо, тоді і навчимося отримувати задоволення від життя.
Що ви думаєте з цього приводу?