Своєму безтурботному і чудовому дитинству я завдячую своїм батькам, які прививали нам з братом любов і піклування один про одного.
Вже коли ми подорослішали, і в кожного з нас з’явилась своя компанія, ми все одно завжди мали що обговорити, чим поділитись секретним один з одним.
Мій брат Павло на п’ять років молодший за мене. Тому першою заміж вийшла я. Покинувши сімейне гніздечко, я часто навідувалась до батьків і завжди цікавилась життям брата.
Павло в нас вивчився на юриста. Та закінчивши вуз, не захотів працювати в цій сфері. Завдяки його привабливій зовнішності його часто кликали на зйомки реклами, а працював він в нічному клубі барменом, який “витворяв” незвичайні коктейлі.
Зізнаюсь чесно, мені напочатку все це було не довподоби, але оскільки це був вибір Паші, так я часто його називаю, я все одно завжди його всіляко підтримувала і вихваляла перед батьками.
Вже через три роки мій брат відкрив спільний бізнес з ще двома партнерами, це нічний клуб в центрі міста, де на диво часто тусуються знаменитості.
Так, це був ризик, але в нього все вийшло і вже через два роки, всіх здивувавши, купляє двокімнатну квартиру. Біля мого брата завжди крутилось купа дівчат, вони всі намагались заполонити його серце.
Згодом наш Пашка сказав, що одружується. Я зраділа і дуже хотіла познайомитись з його обраницею. Нею виявилась далеко не скромна дівчина.
Така собі фіфочка, в якої на обличчі зроблені не лише губи, не найкраща партія для мого братика.
Та знову, не мені це вирішувати, це все ж таки його вибір.
І ось через три дні в мого брата день народження, йому виповниться двадцять шість.
Оскільки брату надоїдають кожного дня ці тусовки, я подумала, буде класно, як я допоможу Христині, так звати нашу невістку, у приготуванні святкового обіду для нас і батьків.
Та відповідь, яку я почула від Христини, мене просто приголомшила. Вона в нас займається, виявляється, якоюсь комплексною медитацією, і саме на цей день в неї голодування. Тому свято доведеться перенести.
Я в подиві, вона і так така тендітна, як стеблиночка, а тут ще голодування. Їй слід про дитину вже задуматись, а не про якусь маловідому світу, медитацію.
Я звісно, що сильно образилась на неї. І тепер вже не знаю, чи легше запросити брата і батьків до себе і відсвяткувати?
Чи просто нагло з тортом заявитись до них у гості?
Чи хтось з вас чув що то таке ця медитація? Можливо це не так вже й погано? А я себе даремно накручую?
Автор – Успішна Емма