Ми з чоловіком разом вже досить давно, торік відсвяткували десяту річницю весілля. У нас двоє дітей. Всі ці роки ми тулилися в орендованій квартирі. З малюками було дуже важко. Назбирати в наші часи на власну квартиру, самі знаєте, майже не реально. Та ми все ж відкладали гроші. Раптом помер дідусь мого Кості. Він жив один у […]
Ще до війни ми з чоловіком відпочивали у Празі. Тоді вирішили перекусити чимось смачненьким та зайшли до кав’ярні. Тоді у кафе було дуже людно, що аж голці нема де впасти. Знайшли мені в інтернеті, вирішили замовити. Офіціант молодий, красивий хлопчина. Запитує англійською: – Double sugar? (бо ми замовили каву). Чоловік дивиться на мене – ну […]
Після весілля ми з чоловіком оселилися в будинку моєї бабусі. Хата стара, без ремонту, але є три кімнати, можливість ще добудувати, що треба. Крім того, великий просторий двір, садок. Я вже уявляла, як затишно буде там зростати нашим дітям. Чоловік мій Дмитро відразу взявся будинок переробляти. Мав чудові ідеї. Я була зовсім не проти. Так […]
Багато чого у моєму житті було і я з усім якось мирилася. Була дуже наївною, заплющувала на чужі помилки очі, пробачала людям усе, готова була заради них зірки з неба дістати. Але чоловікові його вчинку пробачити так і не змогла. Думаю, і ви на моєму місці так само вчинили б. До слова, може, комусь мій […]
Якби ж знала за кого сина віддаю, 10 разів ще б подумала! Все життя з моїм Зеником горбатились у селі біля Львова. То город, то господарка – кури, свині, корова. І так день у день. Хотіли ми, щоб діти вибилися в люди, щоб в місті жили, а не в болоті, як ми. Бо що воно […]
Карантин і до нас добрався. Вже сидимо тиждень вдома: я, чоловік, донька Меланія та свекруха – Стефанія Петрівна. За поріг не виходимо, вірус нас добряче скрутив. Тут ще й мам подзвонила, що в неї проблеми зі спиною, з ліжка встати не може і потрібна мазь. Але як я поїду, коли всі вдома хворі? Попросила брата, […]
Колись ми з Людою були не просто сестрами, а найближчими у світі людьми, подругами й спорідненими душами. Я довіряла їй більше, ніж мамі рідній. Я думала – так буде завжди. Ми виросли, поїхали на навчання – спочатку вона, а тоді я. Так сталося, що в місті жила наша двоюрідна бабуся. Дітей вона не мала, тож […]
Ще до весілля ми з Олегом почали мріяти про власний дім, який збудуємо на бабусиній ділянці. Він навіть намалював, що і де має бути. Тож відразу після свята ми поїхали на заробітки до Чехії. Працювали на заводі, дуже важко чотири роки. А тоді повернулися і почали будівництво. Чоловік втілював мрію просто у нас на очах, […]
Після весілля ми з Миколою винаймали квартиру та помалу відкладали на власне житло. Однак, через декілька місяців я завагітніла. І про мій стан дізналася власниця квартири. На жаль, вона негайно попросила зібрати речі та з’їхати. Бо, бачте, не хоче брати пари, у який буде дитинка, бо малюк може меблі чи стіни зіпсувати. Моя мама живе […]
Я вже 15 років як вдова. Чоловіка Ореста не стало через проблеми з серцем. Він останні роки дуже важко дихав, часто не мав сили навіть з ліжка піднятися чи телефон взяти в руки. Я біля нього постійно ходила, годувала, доглядала. А зараз на пенсії. Добре, що є город, можу зробити запаси на зиму в сараї. […]