Uncategorized

Олексій зі своєю колегою обідав у кафе, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила дружина. – Вибач, я маю відповісти, – перепросив він у співрозмовниці і підняв слухавку. – Так, кохана, – сказав він. – Щось сталося? – Привіт. А де ти? – запитала Ніна. – На роботі, – відповів Олексій. – І довго ще, будеш? – додала дружина. – Не знаю… Мабуть до вечора затримаюсь. А що таке? – пояснив Олексій. – Просто… Та нічого, загалом. Працюй, – сказала Соня і закінчила виклик. Тільки-но Олексій відклав телефон на стіл, як раптом, прийшло повідомлення від дружини. Олексій відкрив повідомлення, переглянув його і остовпів від побаченого

– Як же так, Олексію? – Ніна сумно подивилася на чоловіка, який нервово вдягався. – Ніна, я і сам засмутився. Хотів із вами весь день провести. Але нічого не вдієш, на роботу викликали. Ніна спостерігала, як її чоловік збирається, відчуваючи якусь образу. Зрозуміло, що робота важлива, але ж сьогодні вихідний. Вони вчора весь вечір планували, […]

Uncategorized

Михайло сів поряд з дружиною Ганною. Жінка роздивлялася старий фотоальбом. – Не думав, що в тебе стільки дитячих фото є! – сказав Михайло. – Бабуся любила фотографувати, – сказала Ганна. – Кожне свято, кожен вихідний… Михайло дивився на фото дітей на гойдалці. Серед них легко можна було впізнати Ганну. – А це хто? – Сергій раптом вказав на хлопця, який стояв поряд із Ганною. – Той самий Сергій, про якого ти розповідала? Ганна застигла, вдивляючись в обличчя друга дитинства. – Так, це Сергій, – сказала вона. – Ми дружили з п’яти років. – Почекай, – раптом сказав Михайло. – А чому наш син схожий на твого друга дитинства?! Ганна оторопіла від несподіванки

– Не думав, що в тебе стільки дитячих знімків збереглося, – Михайло сів поряд, з цікавістю роздивляючись шматочки минулого своєї дружини. Сонячне світло падало на старий фотоальбом, висвічуючи пожовклі знімки, ніби намагаючись повернути їм колишню яскравість. Ганна обережно перевертала тендітні сторінки, посміхаючись, коли натрапляла на особливо кумедні дитячі фотографії. – Бабуся дуже любила фотографувати, – […]

Uncategorized

Ольга повернулася з роботи додому. Жінка зайшла на кухню, ввімкнула світло. – Мамо, а ти чому в темряві сидиш? – запитала Оля, побачивши на кухні свою маму. Раптом вона помітила, що Олена Миколаївна вся в сльозах. – Мамо, ти що плачеш? Що сталося? – запереживала Оля. – Доню, пробач мене…, – витираючи сльози заголосила Олена Миколаївна. – Олю, як же я перед тобою винна! Нема мені вибачення… Пробач доню… – Мамо, та що сталося? За що ти вибачаєшся? – Оля здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

– Таня, у тебе хоч крапля совісті залишилася? – тремтячим голосом запитала Ольга молодшу сестру. – Оля, кому б про совість заїкатися, та тільки не тобі! Ми з матір’ю вже пожили, тепер ви собі її забирайте. Також доглядайте з Ромою і зрозумійте, як це з літньою людиною в одній квартирі. А з нас вистачить! – […]

Uncategorized

Мала народити дитину для себе, але відразу після народження віддала її іншим батькам, чому так сталося.

Ця історія, яку я збираюся розповісти, вражала читачів ще понад десять років тому, викликаючи почуття дива у всіх, хто читає її вперше. Вона розпочалася, коли пара , яка вже була благословлена двома дітьми, і хотіла народити ще одну дитину. Однак через вік природне зачаття стало неможливим, що примусило їх звернутися до штучного запліднення. Все йшло добре, […]

Uncategorized

Моя колишня дружина про сина взагалі не думає. Вона вимагає у мене мою ж квартиру, а мені натомість віддати сина

Це дійсно дивовижно, як неочікувано може повернутися життя. В жодній зі своїх уяв я не міг передбачити, що опинюся в ситуації, коли глибоко буду жалкувати про шлюб з кимось . Десять років шлюбу тепер здаються повністю втраченими, оскільки початкова пристрасть та любов, які були між Інною і мною, зникли назавжди. Наш шлях розпочався з чудового […]

Uncategorized

Настя вирішила знайти своє перше кохання – свого Сашка. Жінка зібралася й поїхала у його місто. Адресу вона мала. Настя швидко знайшла обшарпану девʼятиповерхівку, піднялася на сьомий поверх і подзвонила у дзвінок. Двері відкрив хлопчик років шести. – Тітко, вам кого? – здивовано запитав він. Настя застигла, а до дверей підійшла якась молода жінка в короткому вишневому домашньому халатику. – Здрастуйте, – привіталась вона. – Ви до кого? – Я… – забурмотіла Настя. – Я до Олександра Леонідовича. Запала довга пауза. – Ви трохи спізнилися, – якимось дивним голосом озвалася жінка. – Як це спізнилася? – здивовано запитала Настя. І раптом вона побіліла від несподіваної здогадки

Анастасія прокинулася, коли поїзд уже прибував. Всю дорогу вона проспала. – Ну й навіщо я поїхала у це місто? Навіщо сколихнула все, що давно пішло й забуте? – думала вона, виходячи на перон. Ні, не забуте… Близько місяця тому їй несподівано подзвонила Катя – її шкільна подруга. Вона прямо вигукнула в слухавку: – Настю, весь наш […]

Uncategorized

Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Раптом пролунав телефонний дзвінок із незнайомого номера. Ліза взяла слухавку. – Здрастуйте, – привіталися з нею – Ви Ліза? Олег Володимирович… Це ваш батько? Поминки післязавтра, адресу я вам надішлю… – Я знаю адресу, – тільки й сказала Ліза. Розгублена, вона стояла з телефоном в руці. З батьком вона розмовляла три дні тому. Він нічого не сказав про те, що занедужав… Двері відкрилися і зайшов її чоловік Дмитро. – Чого ти стоїш?! – раптом сказав він. – Ти все ще тут? Речі зібрала? – Які речі? – здивувалася Ліза. – Я тобі писав які! – сказав той. Ліза прочитала повідомлення й ахнула

Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Телефонний дзвінок із незнайомого номера пролунав разом із свистком чайника. Ліза не мала звички відповідати на такі номери, але стало неприємно на душі. Раптом щось трапилося? – Здрастуйте. Ви Ліза? Олег Володимирович… Ваш батько? Поминки післязавтра, адресу я вам скину в повідомленні. – Я знаю адресу… […]

Uncategorized

Ліза з чоловіком і маленькою донечкою тимчасово жили в свекрухи. Вони робили тим часом у себе ремонт… Якось Ганна Леонідівна зайшла в кімнату, коли Ліза якраз перестала годувати доньку і обережно вкладала її в колиску. – Я поговорити з тобою хотіла, Лізочко! – заявила жінка. – Ну, давайте поговоримо! – усміхнулася дівчина. – Тобі на роботу пора виходити! – раптом сказала свекруха. – Досить уже сидіти на шиї мого сина! А внучечку, ти не переживай, я сама буду виховувати. Я звільнятимуся. Досить уже мені працювати. Ліза оторопіла. Вона не змогла сказати ані слова від такої заяви

Після весілля Ліза з Володимиром оселилися жити у його матері. У чоловіка власного житла не було, а квартиру Лізи вирішили потихеньку відремонтувати, щоб потім не розводити пилюку на розкладені речі. Ось тільки встигли зняти лише шпалери та стару штукатурку, яка почала обвалюватись місцями, а потім Ліза дізналася, що вагітна. Грошей на оплату роботи будівельникам не […]

Uncategorized

Світлана готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Вибачте, а Андрій, вдома? – запитав незнайомець. – Андрія, зараз немає, – чесно відповіла Світлана. – А хто його турбує? – Я товариш, Андрія. Маю до нього справу, – пояснив гість. – Я передам йому, що ви заходили, – сказала Світлана. – Дякую, – сказав гість і додав. – Не думав, що в Андрія така гарна теща! – В сенсі, тещо? – усміхнулася Світлана. – Ну ви ж мама Каті? – запитав чоловік. – Так, – відповіла Сівтлана і раптом застигла, від несподіваної здогадки

– Сашко з роботи одружився вдруге, дружині двадцять три, – повідомив дружині Андрій. – Сашку під п’ятдесят, навіщо йому така молода? – здивувалася Світлана. – У Ігоря теж нова дружина, їй двадцять п’ять, і Валентин теж пішов від колишньої до двадцятирічної, – гнув своє Андрій. – Сивина в бороду…, – зітхнула Світлана. – Навіщо ти […]

Uncategorized

Олена зайшла в кафе, як раптом за одним із столиків побачила свою колишню однокласницю Ганну. – Привіт, Олено! Скільки років ми не бачились! Ну, як ти? – зраділа Ганна, коли Олена підійшла до її столика. – Нормально! – відповіла Олена і сіла за столик подруги. – Працюю, заміж вийшла. Подруги довго розмовляли про життя. – А хочеш, я тобі щось скажу? Відкрию таємницю, які стосується тебе! – несподівано запитала Олена. –   Цікаво, і що ж це за таємниця, – Ганна уважно подивилася на подругу. – Тоді слухай, – єхидно додала Олена, і все розповіла подрузі. Ганна вислухала її і…ахнула від почутого

Вересневий день. Небо затягло сірими хмарами, дощ ще не почався, але ось-ось почнеться. «Парасольку не взяла», – подумала Олена. Вона перевірила кишені старої сірої куртки, яку встигла схопити з вішалки в коридорі, коли йшла з дому. Ключі від квартири, телефон та м’ята купюра у двісті гривень. Саме цю купюру просив повернути Степан, коли повернувся додому. […]