Мене звуть Станіслава, я з Ужгороду, мені 48 років. І життя моє летить з ніг на голову. Дочка зі мною розмовляти не хоче вже кілька днів. Адже вони з зятем так розраховували на мене, а тепер усе, накрилася їхня карпатська відпустка мідним тазом, поїдемо з чоловіком путівки здавати і квитки, сказала мені Наталя. Адже зі […]
Uncategorized
Після прогулянки з онуком теща вимагала сплатити її витрати. Точніше, не так. Вона без дозволу взяла мою кредитну картку і вигуляла онука як годиться. Коли я глянув на телефон і побачив усі списання, мені стало не по собі. Я сплатив усі походи в кафе, покупки та катання на різних атракціонах. Сума була просто величезною – ми за ці гроші місяць можемо жити
Моя дружина ніколи з рідною мамою не була близькою. У чому проблема у їхніх стосунках, я не в курсі. Ще перед весіллям мені Галя сказала, що вони з мамою просто не можуть порозумітися. Бо бачте, вона “сильно заточена” на чистоті, через що вони часто конфліктували, коли жили разом. Дружина в мене така, що краще на […]
Я зайшла в квартиру до свекра і взялася за голову. Я ніколи не бачила, щоб люди жили в таких умовах. Я три години не виходила на світ Божий. Я і поприбирала і їсти йому наварила. – Що ти від мене хочеш?, – бурчав свекор. – Мені і так добре! – Але я не могла змиритися з тим, що з ним сталося. Він був такою життєрадісною людиною. Після відходу свекрухи минуло два роки, а його стан йде на спад
Я зайшла в квартиру до свекра і взялася за голову. Я ніколи не бачила, щоб люди жили в таких умовах. Я три години не виходила на світ Божий. Я і поприбирала і їсти йому наварила. – Що ти від мене хочеш?, – бурчав свекор. – Мені і так добре! – Але я не могла змиритися […]
Привів мене Андрій познайомитися з його мамою, а вона мені така видає: – Скільки тобі років, жіночко? Я відповіла, що 35. і тим підписала собі вирок. – Андрійку, а ось попередня твоя дівчинка була молодша за тебе, пам’ятаєш? В принципі, вже тоді можна було мило посміхнутися і втекти з цього дурдому назавжди. Але Андрія я справді любила і заради наших почуттів була згодна потерпіти безтактовну свекруху. Зрештою, нам з нею не жити. – Синочку, а молодшої дівчинки не знайшлося? – Мамо, перестань, це некрасиво. Я що, на твою думку, на ринок ходив, вибирав, як яловичину? Зустрів Віку, закохався і все. – А дітей із нею як заводити будете? Вона ж старородна вже. Навіть говорити неприємно! – Запропонувала завести дитину на боці, щоб – цитую – хоч спадкоємець був
Привів мене Андрій познайомитися з його мамою, а вона мені така видає: – Скільки тобі років, жіночко? Я відповіла, що 35. і тим підписала собі вирок. – Мамо, знайомся, це Вікторія, – мій наречений сяяв, як начищений чайник: сьогодні ми нарешті зібралися повечеряти з його мамою і познайомити мене з нею. Але замість обіймів, рукостискання […]
У нас з чоловіком співпали відпустки на початку жовтня. Ми мріяли про відпустку в Карпатах, де ще не були. Завжди їздили влітку і тільки на Азовське море, ну а тепер обрали інший варіант. Ми заздалегідь забронювали невеликий будинок в селі недалеко від Яремче, біля річки. Так довго чекали на відпустку! Діти навіть зайвий раз нічого не випрошували, бо знали, як сильно ми витратилися. Мріяли, як дивитимемося на гори на заході сонця, насолоджуватимемося дзюрчанням води і чистим повітрям. Але в життя були інші плани. В однієї жінки замовила парне молоко, в іншої – домашні яйця купила і сир. Діти встигли познайомитись із сусідськими дітьми-підлітками. Син їм планшет показував – хлопці аж верещали від захоплення. Я дивилися на ці краєвиди, зелені хвилі навкруги аж до неба і мені не вірилося, що метушня, робота і домашні справи залишилися в Києві. Доньці 14 років. Дивлюся, вона поклала око на хлопчика-сусіда, брюнета років 16. Прокидається щоранку, щоб подивитися, як він корів виганяє. Той помітив, як вона виглядає, підійшов, кинув камінчик у вікно. А я підглядаю в прочинені двері
У нас з чоловіком співпали відпустки на початку жовтня. Ми мріяли про відпустку в Карпатах, де ще не були. Завжди їздили влітку і тільки на Азовське море, ну а тепер обрали інший варіант. Ми заздалегідь забронювали невеликий будинок в селі недалеко від Яремче, біля річки. Так довго чекали на відпустку! Діти навіть зайвий раз нічого […]
Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з Надею холодильнику пісна гречка і кілька, то моя теща не соромиться їсти навіть червону рибу і авокадо. Прикривається Лідія Тарасівна, що вона свого часу собі на таку старість заробила. Але нас це мало тішить
Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з Надею холодильнику пісна гречка і кілька, то моя теща не соромиться їсти навіть червону рибу […]
Наталю, це все звичайно добре, але ти нам винна шістсот гривень і це я заокруглив тобі в плюс і не рахував попередню продукцію, – сказав я сестрі, коли та подякувавши сідала в автівку. – Ти жартуєш, Петре? Ми ж рідня! Які гроші?, – спантеличено відповіла Наталя, а її руки затремтіли так, що аж сумка впала на землю. – Нам тут м’ясо, яйця і картопля з неба не падає. Все господарство, яке ти тут бачиш, на наших руках. Ти ж на роботу ходиш? Ходиш? Гроші отримуєш? Отримуєш! Ось і ми хочемо за свою роботу гроші
– Наталю, це все звичайно добре, але ти нам винна шістсот гривень і це я заокруглив тобі в плюс і не рахував попередню продукцію, – сказав я сестрі, коли та подякувавши сідала в автівку. – Ти жартуєш, Петре? Ми ж рідня! Які гроші?, – спантеличено відповіла Наталя, а її руки затремтіли так, що аж сумка […]
В п’ятницю я весь день була на городі, сонечко виглянуло, треба картоплю садити. В цьому році я вирішила, що все буду садити потрошки, хоч і не маю сил, але треба якось жити. Бачу – заходить на моє подвір’я гарна пані. Вишукана така, в дорогому одязі. – Не впізнаєте мене, мамо? – питає. А стала, сперлася на сапку, і зовсім не розумію нічого – наче Світлана мені ввижається. – Світлано, ти? – несміливо питаю і сама не вірю, що до мене прийшла колишня невістка
Невістка зайшла на подвір’я, а я її не впізнала, ще б пак, адже минуло стільки років. Я думала, вона про мене вже й забула, або якщо і пам’ятає, то лише щось недобре. В п’ятницю я весь день була на городі, сонечко виглянуло, треба картоплю садити. В цьому році я вирішила, що все буду садити потрошки, […]
Привіт, синочок! Як день пройшов? А я котлеток твої улюблених насмажила, з капустою, все як ти любиш, – протараторила на одному диханні свекруха. Я ж стояла позаду неї, як за шафою, яка не давала й приступити до “її об’єкта”. Виходить так, що я і зустріти чоловіка нормально не можу. Вітя також дивний, ні, щоб маму відсунути і поцілувати дружину. – О, котлетки це супер. Я весь день мотався по об’єктах. Голодний, як собака. Тоді моя свекруха щаслива йде на кухню і обходжує свого синочка. Вона робить те, що раніше робила для Віктора я
– Привіт, синочок! Як день пройшов? А я котлеток твої улюблених насмажила, з капустою, все як ти любиш, – протараторила на одному диханні свекруха. Я ж стояла позаду неї, як за шафою, яка не давала й приступити до “її об’єкта”. Виходить так, що я і зустріти чоловіка нормально не можу. Вітя також дивний, ні, щоб […]
Ну, зрозуміло, що дві господині на одній кухні згоди не дійдуть. Та й дратують мене вже чужі звички. У ванну щоб потрапити, треба пів години у черзі відстояти. Онук народився – вередує всю ніч. А мені вже хочеться тиші та спокою на старості років. Щодня згадую маму за те, що вона перевернула таку аферу. Добре, що хоч усю квартиру на Бориса не відписала
– Ну, що може бути хорошого в комуналці? Нічого! – бідкається Валентина Іванівна. – Тоді навіщо ти погодилася? Дорослі діти мають самостійно вирішувати свої проблеми. Та й зараз ще не пізно все виправити. Нехай з’їжджають на орендовану квартиру. Я б не змогла так жити. Ні в “дамську кімнату”, ні у ванну вчасно не потрапиш. Ще […]