Я одночасно зазнала подвійної зради, бо помилилася і в найкращій подрузі, і в чоловікові. Цим людям я довіряла найбільше, напевно, саме тому і так боляче. Я б ніколи не подумала, що таке взагалі може бути. Зате я отримала безцінний досвід, і знаю, чого вартує людська довіра. Все почалося настільки несподівано, що я навіть не змогла […]
Uncategorized
Ми одружилися і стали жити окремо. Я б ніколи не подумала, що у мене з свекрухою складуться такі стосунки. А нещодавно до нас в гості приїхала моя мама. Коли вона побачила, які гарні стосунки у мене склалися з свекрухою, то це її дуже засмутило. Мама змалку казала мені, що мене нема за що любити. А от свекруха знайшла причини, і любить мене. І я її дуже люблю, мамою її кличу, і не для годиться, а тому, що вона насправді стала для мене мамою
– І де ти її знайшов? Може, їй помаду подарувати, аби вона хоч губи собі підмалювала? Синку, та ти вартий кращої! Я прийшла вперше додому до свого нареченого, щоб познайомитися з його мамою. Вона мило мені усміхнулася, накрила стіл, пригостила чаєм, а потім покликала Сергія на кухню і стала його вичитувати, що він міг би […]
Я кажу брату: – Льоню, це рішення батьків, і ми не вправі їх засуджувати за це! Будинок і ділянку можна парканом і перегородкою розділити навпіл і ніхто не заважатиме. Скільки он у селах таких будинків: на одній половині одні господарі, а на іншій – інші. Але брат, найнявши доброго адвоката у спадок, розсудив інакше. У мене один син, а у нього троє дітей, і він вважає, що йому мало дістатись дві третини будинку та ділянки, бо онуків більше
Ми з Черкащини. Колись давно наші з братом батьки звели великий добротний будинок в селі недалеко від міста. Вони з любов’ю його облаштували та облагородили ділянку. Біля батьківського будинку нас і квітник розкішний, і город, і плодові дерева, і зона відпочинку. Згодом передмістя майже злилося з містом, і тепер на нашу малу батьківщину бігають маршрутні […]
Я вважаю, що всі жінки так мають робити – тоді чоловіки нас цінуватимуть і любитимуть. Бігаю у “гречку” і щаслива від цього! Я у другому шлюбі вже сім років, у нас з чоловіком двоє дітей. Старша дитина – це мій син від першого шлюбу, а другий наш синочок – спільний. У нас з Денисом були ідеальні стосунки, але в якийсь момент він почав чіплятися до мене по кожній дрібниці, все йому стало не так. То суп холодний, то рушник не там лежить, то капці йому не подала, то голубці гірші, ніж у його мами. А я йому нічого і сказати не можу, адже квартира то його. А потім я вийшла з декрету на роботу і зустріла Романа. Денис сам винен, що перетворив мене на “попелюшку” – подай, принеси, прибери, постірай, наготуй. А про те, що я жінка, яка хоче любові та ласки, він здається забув
Я у другому шлюбі вже сім років, у нас з чоловіком двоє дітей. Старша дитина – це мій син від першого шлюбу, а другий наш синочок – спільний. У нас з Денисом були ідеальні стосунки, але в якийсь момент він почав чіплятися до мене по кожній дрібниці, все йому стало не так. То суп холодний, […]
Мені 28, і вся рідня насідає, що пора мені заміж, дітей, домашній затишок і таке інше. І ось я познайомилася з 30-річним хлопцем, Максимом. Він здався мені веселим, розумним, і ми мали спільні інтереси. Тепер я запитую себе: чи була я неправа що розповіла йому справжню причину, за якою я не хочу з ним зустрічатися? Чи це дійсно не привід для розставання? Наше перше побачення з Максом було у гарному італійському ресторані, і ось тоді я вперше зрозуміла, що щось не так. Мій супутник витратив купу часу, питаючи офіціанта про кожну страву. Коли, нарешті, настав час зробити замовлення, він зупинився на звичайній пасті з маслом. Без соусу, без начинки – лише локшина та олія. Мені це здалося дивним, але я знизала плечима і подумала, що він просто так захотів. Потім ми знову зустрілися і я запропонувала суші. Макс скривився і сказав, що не їсть морепродукти або щось «сире», тому ми натомість опинилися в закусочній. А потім ми побували на тому фуршеті
Мені 28, і вся рідня насідає, що пора мені заміж, дітей, домашній затишок і таке інше. І ось я познайомилася з 30-річним хлопцем, Максимом. Він здався мені веселим, розумним, і ми мали спільні інтереси. Після кількох тижнів переписки ми вирішили зустрітися за вечерею. Для контексту, я працюю в дорогому ресторані Києва помічницею шеф-кухаря, і в […]
Вся їжа у свекрухи була замовлена з ресторану, 15 чоловік зібралося. За столом свекруха піднялася і почала дякувати моєму чоловіку і привселюдно хвалитися подарунками від сина. У мене очі на лоба полізли. Я ж думала, нова праска і плед, які ми принесли з собою – це і все. І це не дешево, я вам скажу! Але виявилося, що моя свекруха – щаслива власниця сертифікату в Брокард на 5 тисяч гривень, а ще вона їде в приватний санаторій в Карпати наступного місяця – синочок путівку вже придбав. Ми з чоловіком разом вже 11 років, у нас троє дітей і ми досі живемо на орендованому житлі. Три роки ому ми нарешті придбали квартиру в новобудові, але ніяк не доробимо ремонт – все не вистачає грошей. Сказала що ні копійки більше в сімейний бюджет не дам – все на себе і трьох дітей буду витрачати
Ми з чоловіком разом вже 13 років, у нас троє дітей і ми досі живемо на орендованому житлі. Три роки ому ми нарешті придбали квартиру в новобудові, але ніяк не доробимо ремонт – все не вистачає грошей. Ми з Дмитром зі звичайних незаможних родин, які не могли нам допомогти стати на ного на початку нашого […]
Це ж Анна, донька Зої. Пам’ятаєш?, – шепотілися під магазином жіночки, коли побачили мене. – В них же з Павлом Кириленком така любов була. Здається, вона так і не вийшла заміж. І Павло скільки років вже самотній. Може це таки доля, – говорили вони. А по моїй шкірі пішов мороз. Стільки років минуло, а історія нашого кохання, а точніше, розставання, досі на слуху. Я ж щоб “забутися” на ті заробітки і подалася. З того часу майже тридцять років спливло
– Це ж Анна, донька Зої. Пам’ятаєш?, – шепотілися під магазином жіночки, коли побачили мене. – В них же з Павлом Кириленком така любов була. Здається, вона так і не вийшла заміж. І Павло скільки років вже самотній. Може це таки доля, – говорили вони. А по моїй шкірі пішов мороз. Стільки років минуло, а […]
Синку, ти гідний кращої супутниці життя. Невже такий видний парубок, як ти, не може познайомитися з дівчиною свого віку, а то й молодшою? Ти себе недооцінюєш! Ми з татом хочемо для тебе кращого майбутнього, – плакалася Ольга Павлівна на кухні, влаштовуючи театральні сценки. Вероніка лише сміялася, коли чула настанови майбутньої свекрухи. Також її дивувало, чому жінка у 32 роки – чуть не бабуся, а Ігор в 27, ще той молодик
Майбутню невістку Ольга Павлівна не злюбила ще за першої зустрічі. Мало того, що Вероніка значно старша за її сина, так ще й на вигляд, як не від світу цього. Коли вони з Ігорем познайомилися, їй було за 30. Жінка доклала максимум зусиль, щоб відмовити сина від весілля, але нічого з того не вийшло. Вона, до […]
Два місяці тому свекруха приїхала з Італії, де пропрацювала більше п’ятнадцяти років, додому. Ми всі зійшлися в її хаті, бо скучили за Ольгою Степанівною. Ну і чого лукавити, так, щоб отримати від заробітчанки, хоча вже й колишньої, якісь смаколики ну і євро, само собою. Я раділа за свекруху, але до пори до часу. Поки одного дня сорока на хвості не донесла мені новину. Виявляється, окрім тої тисячі доларів, що дала всім свекруха, Насті вона купила двокімнатну квартиру
Два місяці тому свекруха приїхала з Італії, де пропрацювала більше п’ятнадцяти років, додому. Ми всі зійшлися в її хаті, бо скучили за Ольгою Степанівною. Ну і чого лукавити, так, щоб отримати від заробітчанки, хоча вже й колишньої, якісь смаколики ну і євро, само собою. Ольга Степанівна ніколи онукам не скупилася. Навіть якщо вона не приїжджала […]
Марія була старшою за нашого батька майже на 10 років, але виглядала дуже добре, і господинею була хорошою, так що батькові нашому у неї було дуже добре. Вони не розписувалися, але прожили разом років 4. У мами ж нашої особисте життя не складалося. Після розлучення вона ці 4 роки жила сама, бо ми з сестрою роз’їхалися вчитися хто куди. А коли я оголосила, що збираюся заміж, мама заявила, що треба батька повернути в сім’ю. – Як ти собі це уявляєш? У тата є дружина, вони чудово живуть, – кажу я мамі. А вона мені відповіла: – Хочеш гарного весілля – їдьте і повертайте батька додому
– Якщо така справа, то забирайте тата, я все розумію, – сказала Марія, друга дружина мого батька, і витерла з свого уже зморшкуватого обличчя скупу сльозу. Ми з сестрою стояли на її подвір’ї, і не знали, що нам робити. Ми і справді приїхали за тим, щоб забрати тата додому. Про це нас попросила наша мама. […]