310 років тому московські війська через різку зміну курсу українського гетьмана Івана Мазепи у бік співпраці зі шведським королем Карлом XII знищили понад 10 тисяч осіб. В історію ця подія увійшла як Батуринська трагедія.
Як розповів OBOZREVATEL доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії України Тарас Чухліб, гетьман Іван Мазепа вперше замислився про розрив відносин із Москвою через затяжну Північну війну у 1704 році.
Протягом багатьох років загони українських козаків несли службу для захисту Московського царя Петра І на території всієї країни. Вони використовувалися як ресурс для військових дій зі Швецією, а також придушень повстання проти царизму.
“У 1703 році був лист жінок Стародубського полку до Мазепи, а потім він був перенадісланий до Петра. Там писалося, що козаків уже 3 роки не було вдома, їхні дружини плачуть, діти залишилися без батьків, а господарство занепадає. Це була одна з причин, чому Іван Мазепа і почав замислюватися про співпрацю з Польщею. Тому він і спробував налагодити відносини з одним із польських королів Станіславом Лещинським”
— пояснив історик.
Щоправда, союз на практиці так і не був втілений у життя. Основна ідея — відновити Гадяцький договір — не була реалізована. Задум українського гетьмана про велику коаліцію західних країн проти Петра І був розсекречений. Московський цар разом зі своїм фаворитом Олександром Меншиковим розгромили столицю Гетьманщини Батурин.
“Столицю знищили буквально за 2 дні. Була спецоперація, частину козаків відвели від Батурина. У результаті облоги і боїв постраждало багато людей, що було загалом характерно на той час. Коли війська тієї чи іншої держави захоплюють місто, вони використовують місцеве населення як матеріальний ресурс, забирають його в полон або знищують”, — сказав історик, а також додав, що під час сутички від 8 до 14 тисяч українців загинули.
При цьому, за словами Чухліба, бійня у Батурині стала однією з причин поразки українсько-шведських військ під Полтавою. А якщо дивитися глобальніше, то саме невдача у Батурині, а потім і загальна поразка 8 липня 1709 року під Полтавою і стали причиною остаточної окупації України в середині 18 століття.