– Ти не проти, якщо мама певний час поживе у нас? – обережно питає мене чоловік. – Проти, – відповідаю відразу. – З якої це радості вона б мала жити з нами? – питаю. Чоловік став мнутися з ноги на ногу, намагаючись мені пояснити, що на даний час іншого виходу просто немає. – Розумієш… Ну… […]
– Невже ти не можеш дати 2 тисячі євро, щоб внуки твої відпочили? – каже мені донька. Вона вважає, що якщо я заробітчанка, то можу розкидатися грошима. – Ти за два місяці їх відробиш, а діти на морі відпочинуть, – роздумує Ліля. Я заробітчанка, в Італії я працюю 15 років. Не повірите, але я жодного […]
– Ти не можеш нам не допомогти, мамо, сама подумай, хто як ти? Ми ж розраховували на тебе, – стала проситися донька у слухавку. Їй терміново були потрібні гроші, і йшлося про немалу суму, дочка просить 10 тисяч євро. – Навіщо тобі ці гроші? – питаю. – Ти ж знаєш, що я відкладаю гроші, щоб […]
– Мама тобі більше допомагала, от тобі і з нею жити, – каже старший син молодшому. – Ми так не домовлялися, ти живеш в маминій хаті, от тобі маму у себе і приймати, – відповідає молодший. А я стою, дивлюся на все це, і не розумію, що мені робити – не розпаковувати валізи і в […]
Досить таки давно я поїхала на заробітки в Італію. Мені тоді було 33 роки вже. Доля у мене не склалася в Україні, на жаль, тому я вирішила поїхати влаштувати своє життя та заробити гарно грошей саме за кордоном, вважала, що там більше перспектив для людини мого віку. Там я і познайомилася з Леонардо. Леонардо виявився […]
Відтоді вже минуло близько пів року, але мені й до сьогоднішнього дня важко про це говорити. По-перше, не стало дуже доброго чоловіка, хорошої людини. По-друге, як не дивно, я багато про нього дізналася саме зараз, коли його немає вже поруч з нами. І, по-третє, в заповіті виявили ім’я іншої зовсім незнайомої мені жінки. І я […]
– Ти ж казала, що ти любиш мене, а отже зможеш полюбити і мою дитину, – каже мені Сергій. – Марто, ти ж хотіла, щоб ми були разом, і ось тепер я тут, готовий жити з тобою разом, радій, твоя мрія здійснилася. Я стояла наче вкопана, дивилася на Сергія, і не знала, яке рішення я […]
– Ольго, давай розлучимося, – ошелешив мене мій чоловік. – Ти не на місяць їдеш, і навіть не на рік, тож хто зна як воно там далі буде. А якщо повернешся, і у нас обох нічого не зміниться, то ми собі далі будемо жити. Такого я від свого чоловіка, з яким прожила 20 років аж […]
Подрузі моїй Марії виповнилося 35 років. Її я знаю давно, ще зі школи. Людина вона досить таки цікавою була завжди. І ось за місяць до дня народження вона всім розповідала, що будемо святкувати її свято в дорогому ресторані, адже вона любить показати, що живе заможніше за багатьох своїх друзів, які навіть в кафе на каву […]
Якось я свою подругу дитинства зустріла. Мар’яну я не бачила давно. Ми колись поряд жили, разом ходили в школу, я з нею так гарно дружила, а потім наші батьки вирішили переїхати і відтоді ми не бачилися з нею. Мар’яна дуже зраділа зустрічі, як і я, ми з нею сіли в каже за кавою з тістечком […]