– Ото вже сваху добру маю, кави мені пошкодувала! – з такими словами пішла мама мого зятя з мого подвір’я, обіцяючи, що ноги її тут не буде, і її сина також. Якщо чесно, то справа не в каві, просто я не позичила свасі гроші, і вона за це на мене дуже образилася, ще й пообіцяла, […]
Автор: Redaktor
Коли ввечері чоловік прийшов із роботи, я розповіла йому про те, що бачила. Валерій помовчав кілька хвилин, а потім сказав: «Я навіть радий, що ти все знаєш. Я вже не міг більше мовчати. Я зустрів іншу жінку і люблю її. З тобою більше жити не можу і не хочу». На наступний день чоловік зібрав речі, забрав сина і пішов від мене. Словами не передати, що я тоді пережила
Коли лікарі мені повідомили, що швидше за все мені не вийде стати матір’ю, я була дуже засмучена. Мій чоловік спочатку мені говорив, що це не важливо, бо він любить мене. Але коли інша жінка народила йому дитину, він пішов до неї, а я залишилася сама. Потім був певний період відчаю, я вже не вірила, що […]
Якось ми всі помітили, що батько мого чоловіка раптово розбагатів. Звідки у нього з’явилися гроші – ми могли лише здогадуватися. Свекор відразу купив собі дорогий автомобіль, хоча за ці гроші спокійно можна було нам купити квартиру. – На мої гроші не сподівайтесь! Не дам нікому жодної копійки, – заявив свекор. Знаючи його характер, ми особливо ні на що і не сподівалися, але нам було цікаво – звідки у нього так раптово гроші з’явилися
– Як це ти батька рідного не впустиш до себе жити? – каже свекор моєму чоловікові, і дивиться на мою реакцію. – Що, невісточко, ти вже забула, в чиїй ти хаті жила і чий хліб їла? – питає. Свекор повернувся в наше життя так само неочікувано, як і зник 20 років тому. Дружина його, моя свекруха, […]
Катрусю, щоб ти розуміла, гроші, які я тобі на весілля вислала, мені дав Ґжеґош. Я вже більше двох років в Польщі не працюю. Він забезпечує мене всім. А найголовніше, я нарешті почуваюся щасливою. Не те, що з твоїм батьком, – сказала я дочці. – Мамо, я не запрошую на своє весілля твого Ґжеґоша. Я хочу бачити на торжестві лише тебе. Там ж буде батько. Чи ти вже його викреслила з нашого життя? Я не хочу, щоб на моєму весіллі всі пліткували про твоє нове кохання. І взагалі, тобі має бути соромно, бо ти з татом не розлучилася, – наголосила дочка, яка все життя на моїй шиї сиділа
– Катрусю, щоб ти розуміла, гроші, які я тобі на весілля вислала, мені дав Ґжеґош. Я вже більше двох років в Польщі не працюю. Він забезпечує мене всім. А найголовніше, я нарешті почуваюся щасливою. Не те, що з твоїм батьком, – сказала я дочці. – Мамо, я не запрошую на своє весілля твого Ґжеґоша. Я […]
Коли у моїх батьків почалися фінансові проблеми, я не роздумував – просто допомагав їм. Рахунки, оплата в аптеці, ремонт. Про це ніхто не знав. Ні Люба, ні Павло, тому що це була моя роль старшого сина. Тепер, після їх відходу у небуття, ситуація ускладнилася. Вони залишили мені все своє майно. І я не знаю, як пояснити це своєму брату і сестрі. У нотаріальній конторі панувала важка атмосфера. Я бачив, як Павло нервово стиснув кулаки. – Як таке можливо?! – раптом не стрималася сестра, стукаючи руками по столу. – Усе нажите батьками для Романа?! Це абсурд!
Я найстарший у сім’ї. В мене є ще молодша сестра і брат. І все життя я відчуваю тягар відповідальності. Коли у моїх батьків почалися фінансові проблеми, я не роздумував – просто допомагав їм. Рахунки, оплата в аптеці, ремонт. Про це ніхто не знав. Ні Люба, ні Павло, тому що це була моя роль старшого сина. […]
Я ж наготувала всього, що аж стіл гнувся. В гості прийшла і сестра Михайла зі своїм чоловіком. І моя рідна сестра з сімейством. Все було на столі, бо не хотілося, щоб гості голодні пішли додому. Але невістка лише глянула на мій стіл і пішла кудись з телефоном. А через пів годинки якийсь хлопчина привіз їй з доставкою суші. – Інно, бійся Бога, та чи їсти в мене нема що? Я таке не їм і вам не раджу. Все це надто жирне. – Мені хотілося сказати щось у відповідь, але я змовчала
– Мам, просто нічого не питай. Я так скучив за домашньою їжею. Але Інні про це ні слова. Мене від її піци, суш і пісних макаронів вже нудить, – сказав мені син заховавшись за холодильником, щоб не дай Бог його благовірна за цим заняттям не застукала. – Синок, я все розумію. І я суші люблю, […]
Я зробила так само як мій молодший брат – відмовилася від своєї частки на користь старшого брата Миколи, але з умовою, що коли він буде продавати будинок, то поверне мені мою частку грошима. Якщо чесно, я сподівалася, що жадібна невістка як почує про спадщину, то прийме Миколу назад, будинок вони продадуть і всі гроші ми поділимо на нас трьох. Але так не сталося, і тепер я залишилася без нічого
– Галино, ти коли мені гроші віддаш? – питаю я свою племінницю, а вона дивиться на мене і вдає, що нічого не розуміє. – Які гроші, тітко? Ви про що? – каже. А я втомилася їй повторювати, щоб вона будинок спадковий продавала, і нам з братом повернула наші частки. Ситуація не дуже приємна, нема гіршого, […]
– Яке розлучатися, Анастасіє??? – це в мене кума запитує. – Вам по 76 років, ціле життя прожили! Ми одружилися з Павлом після третього курсу інституту. Три роки зустрічалися, а потім побралися, батьки нам влаштували пишне весілля – такі тоді були традиції. 43 роки ми з чоловіком прожили душа в душу, виростили двох дочок, трьох онуків. Завжди одне одного любили, поважали і підтримували, були одне одному опорою. І раптом чоловіка ніби підмінили. Я стала йому непотрібна. Спить в іншій кімнаті. А нерухомість він усю зареєстрував на себе, тобто Павло усьому господар. Я з’ясувала в нотаріальній конторі, що я, не маючи зареєстрованої на себе частки майна, не маю нічого для передачі у спадок своїм дітям і онукам. Чоловік почав потай шукати покупців на садову ділянку. Хоче нашу дачу тихцем продати!
– Яке розлучатися, Анастасіє??? – це в мене кума запитує. – Вам по 76 років, ціле життя прожили! Ми одружилися з Павлом після третього курсу інституту. Три роки зустрічалися, а потім побралися, батьки нам влаштували пишне весілля – такі тоді були традиції. 43 роки ми з чоловіком прожили душа в душу, виростили двох дочок, трьох […]
Памперси, каже мама Славка, взагалі не потрібні, бо це дуже дорога і не корисна річ, раніше всі без них обходилися, її діти так виросли і онук виросте! Славко і під час нашого стрічання такий був. Про жодні кафе, а тим більше ресторани, навіть мова більша не йшла. Ви що! Заощаджувати треба, а не транжирити гроші. На день народження – одна троянда, та й та не першої свіжості, щоб дешевше, а навіщо витрачатися, якщо все одно через день зав’яне, тільки дарма витрачені гроші. Коли Славко бачив, що я незадоволена, казав, що коли одружимося, тоді й зекономлені гроші стануть у нагоді. Мені б бігти від нього якнайдалі ще тоді, але я погодилася вийти за нього заміж. Після скромного весілля ми стали жити з його батьками, і тут я зрозуміла, що у них така економія в сім’ї вважається не лише нормою, а й розумним плануванням. Меблі старі, ще з радянських часів, але міняти і робити ремонт у наш час – дорого і нема потреби, як сказала свекруха. Те, що потрібно давно викинути і забути, у них сто разів відремонтовано та скручено скотчем, їжа теж найдешевша. Я довго не могла звикнути, а робити зауваження не наважувалася, доки не народилася дитина. Отоді почалося
Славко і під час нашого стрічання такий був. Про жодні кафе, а тим більше ресторани, навіть мова більша не йшла. Ви що! Заощаджувати треба, а не транжирити гроші. На день народження – одна троянда, та й та не першої свіжості, щоб дешевше, а навіщо витрачатися, якщо все одно через день зав’яне, тільки дарма витрачені гроші. […]
Останнім часом я помітила, що з чоловіком щось відбувається – приходить додому пізно, мовчить весь час, часто кудись їздить і приносить додому значно менше грошей. – Андрію, нам треба поговорити. Що ти від мене приховуєш? – не втрималася я і стала прямо питати чоловіка, що відбувається. А він мовчить, дивиться на мене, і не знає, що сказати. А в мене в цей час в голові безліч думок, і далеко не найкращих
– Андрію, нам треба поговорити. Що ти від мене приховуєш? – не втрималася я і стала прямо питати чоловіка, що відбувається. А він мовчить, дивиться на мене, і не знає, що сказати. А в мене в цей час в голові безліч думок, і далеко не найкращих. Справа в тому, що останнім часом я помітила, що […]