Запросили якось свекри на дачу, на шашлики. А їхати в сусідню область, нормально скажу я вам тулити. Каже мені свекруха по телефону: – Ой, та там нічого робити не треба! Тільки яблучок-картоблі наберете скільки хочете! І лазня у нас тепер вже є! Шашлики посмажимо! У результаті – два дні стригли, перекопували, збирали гарбузи, виноград і […]
Автор: Redaktor
У мене були прекрасні стосунки з тещою і тестем. Їздили до них допомагати на дачу і все таке. А потім дружина Оленка чекала нашого первістка. Приблизно за місяць до народження сина теща сказала моїй дружині: «Якщо з тобою щось трапиться, я заберу цю дитину». Не стало батька Оленки. Волею долі та погано звареної системи опалення моя теща зараз живе в мене вдома – у неї в квартирі холодно. Пішов 3-й місяць. Увечері прийшов, відкрив холодильник, а там банка з червоною ікрою наполовину порожня. А це не моя, я забрав собі в холодильник на прохання товариша, поки той у відрядженні. На запитання, як так вийшло, відповідь мами дружини: «У тебе ще є півбанки, не наїсися?»
У мене були прекрасні стосунки з тещою і тестем. Їздили до них допомагати на дачу і все таке. А потім дружина Оленка чекала нашого первістка. Приблизно за місяць до народження сина теща сказала моїй дружині: «Якщо з тобою щось трапиться, я заберу цю дитину». Пройшли роки. Не стало батька Оленки. Волею долі та погано звареної […]
Я ж думала, Наталя нас зустріне зі смачною вечерею. Але замість моїх мрій на кухонному столику лежав листочок А4, на якому було гарними буквами виведено, що вона на епіляції, а потім з подругами йде на “каву”. На пів листка було також сердечко. Але хіба цим будеш ситий? Ну звісно що я розсердилася. Я десь дві години була в сина, думала, дочекаюся невістки, але вона так і не з’явилася. Пішла я додому без настрою, а за тиждень мені чоловік каже, що Наталя з Іваном посварилися, вона зібрала речі і переїхала до мами
На столі, замість напечених пиріжків і борщу на плиті, лежав листочок А-4 на якому було написано: “Я поїхала на епіляцію, а після йду з подругами на каву”. – Як це розуміти, синок?, – стурбовано запитала я Івана. – Та, нічого. Наталі також потрібно трішки розвіятись. Не хвилюйся, зараз щось придумаємо. В мене на такі моменти […]
О, Оксано, і ти Степану вирішила свічку запалити. Бачу, ти про нього ніколи не забуваєш, – сказала мені Анна. – Та я… я випадково. Дивлюсь, такий гарний пам’ятник. Думаю, чий такий, – заплітаючим язиком почала виправдовуватися я. – Ой, Оксано. Стільки років минуло, а ти досі переховуєшся. Та що казати, Степана скільки років вже на цьому світі немає, як і твого чоловіка. Всім же відомо, що твоя Богданка його дочка. Чи ти думаєш, що про це ніхто й ніколи не здогадувався? – Вибач, Анно, маю бігти. Мене дочка в автівці чекає, – відповіла я нав’язливій сусідці і наче не своїми ногами пішла з кладовища
– О, Оксано, і ти Степану вирішила свічку запалити 1 листопада. Бачу, ти про нього ніколи не забуваєш, – сказала мені Анна, жіночка з сусідньої вулиці. – Та я… я випадково. Дивлюсь, такий гарний пам’ятник. Думаю, чий такий, – заплітаючим язиком почала виправдовуватися я. – Ой, Оксано. Стільки років минуло, а ти досі переховуєшся. Та […]
Син каже, що я йому долю зруйнувала, а я йому: – Зайчику, та знайдеш іншу, яка і сама готувати умітиме, і мати її нормальною господинею буде! Звичайно, чому вона могла дочку навчити??? Це ж добре, що зараз все вилізло і стало зрозуміло, з якої родини син дівчину зустрів. Е ні, нам така не підходить. Мій син Мирон звик до гарної їжі, адже я дуже добре готую. Нема такої страви української, яка б мені не вдавалася – мене дуже гарно навчили бабуся і мама. Чим я тільки не балувала чоловіка Степана і Мирончика! Шкода, що Степана мого ще молодим забрав злий випадок. Більше заміж я не входила, присвятила себе сину. І ось пішла я з сином до майбутніх сватів офіційно познайомитися і посватати цю Мілану. Я з собою пиріжків і налисників своїх домашніх взяла – ніч не спала, готувала після роботи. А у них на столі – мене чуть не прихопило! – в одноразових судочках те, що і їжею назвати не можна! Хоч би в посуд красивий переклали! Наступного дня я подзвонила матері майбутньою невістки і сказала, що у них місяць, щоб навчити дочку готувати і бути господинею, інакше нехай іншого нареченого шукає. Ну чи я можу навчити, хай приходить
Я виросла і живу на Тернопільщині, дуже люблю свій край і місто наше. Воно не дуже далеко від обласного центу, але більш тихе і мальовниче. У мене була дуже хороша родина – мама і тато прожили разом багато років, виростили мене і брата. Стефан давно живе в іншій країні, але ми родичаємося, він їздить сюди. […]
– Ну Катю! У нас з Олегом родини, діти, у мене й онучок скоро народиться. Скільки турбот, ти навіть не являєш – сказала мені старша сестра. – Тому саме ти маєш наших батьків доглянути. В сенсі – спадок увесь тобі? Це і наші батьки! Нас в родині троє дітей: я, сестра і брат. Всі ми вже давно дорослі. Хоча сім’я була у нас багатодітна, але благополучна. Батьки працювали, ми були забезпечені всім потрібним. Спочатку ми жили на орендованій квартирі, але скоро батько отримав на підприємстві чотирикімнатну квартиру, пізніше купив ділянку і збудував там дачу. Не шикарну, але зараз вона має свою цінність, бо розташована недалеко від Києва. – Подякуй, що все ділимо порівну, адже у тебе є своя квартира, могла б і відмовитися. Дітей немає, а в нас уже й онуки на підході
Нас в родині троє дітей: я, сестра і брат. Всі ми вже давно дорослі. Хоча сім’я була у нас багатодітна, але благополучна. Батьки працювали, ми були забезпечені всім потрібним. Спочатку ми жили на орендованій квартирі, але скоро батько отримав на підприємстві чотирикімнатну квартиру, пізніше купив ділянку і збудував там дачу. Не шикарну, але зараз вона […]
І ось коли ми вирішили побудувати межі і кордони – вона як з цепу зірвалася! – День народження мого сина – це наше сімейне свято і друзям не місце на ньому! – волала Раїса Павлівна і чути не бажала про наше святкування за містом з друзями. о 10-й вечора, 14 лютого вона зателефонувала і запитала, чому ми так довго збираємося. І що думаєте? По своїй наївності Артем проговорився про наші плани батьку. А свекор людина тиха і непроблемна, але повністю залежна від потужної другої половинки
І ось коли ми вирішили побудувати межі і кордони – вона як з цепу зірвалася! – День народження мого сина – це наше сімейне свято і друзям не місце на ньому! – волала Раїса Павлівна і чути не бажала про наше святкування за містом з друзями. Ми з чоловіком Артемом одружені два роки. Між нами […]
Надумав мій татусь одружитися з цією панночкою, та ще й мене на весілля не кликати! Не на ту натрапили. І що вони тепер думають, мені начхати, щиро кажучи. Тому я так і вчудила, що б знали. Вони планують провести весілля без дітей. Я була впевнена, що це стосується лише маленьких дітей, але, як виявилося, вони не хочуть запрошувати нікого віком до 18 років. А мені на момент весілля все ще буде 17, і Аліна не збиралася робити виняток навіть для мене, майбутньої падчерки. Ну хіба це нормально? Найсмішніше, що мені справді виповнювалося через кілька днів після їхнього весілля 18 років, але мені все одно не дозволили бути на весіллі. І ось весілля у них було минулими вихідними, а після нього – мій день народження
Надумав мій татусь одружитися з цією панночкою, та ще й мене на весілля не кликати! Не на ту натрапили. І що вони тепер думають, мені начхати, щиро кажучи. Тому я так і вчудила, що б знали. Ми з татом завжди були близькі. Не так, як з мамою, звичайно, але після розлучення батьків разів 3-4 на […]
Я не витримала – шмякнула рушник і видала: – Я вже реалізувалася: отримала диплом одного з найкращих університетів, працюю у крутій компанії та отримую гідну зарплату у 45 тисяч гривень! Коли я побачила за столиком кумів, з якими вчора домовилися повечеряти в новому кафе, я просто розвернулася і вийшла. Бо вони за столиком сиділи не самі, там ще був якийсь чолов’яга в костюмчику, і я точно знала з якою ціллю вони його привели. Потім, вже з іншого кафе, де я затишно умостилася сама, я написала кумі Тані і все пояснила. Ну досить, га? Що ж вони ніяк не вгомоняться всі і не заспокояться?
Коли я побачила за столиком кумів, з якими вчора домовилися повечеряти в новому кафе, я просто розвернулася і вийшла. Бо вони за столиком сиділи не самі, там ще був якийсь чолов’яга в костюмчику, і я точно знала з якою ціллю вони його привели. Потім, вже з іншого кафе, де я затишно умостилася сама, я написала […]
На день народження мого сина свекруха принесла йому шоколадку. А через кілька днів вона знову до нас в гості завітала, прийшла просити, щоб ми позичили їй гроші, 20 тисяч гривень. Коли я запитала, навіщо їй така велика сума, вона сказала, що хоче двох своїх внуків від молодшого сина в літній табір відправити, а там гроші уже треба оплатити. Я відразу сказала, що ми нічого не збираємося давати, гроші нам самим потрібні. А брат чоловіка нехай сам починає заробляти, а не чекати на мамину допомогу
– Що бабуся тобі подарувала? – питаю я у молодшого сина. А дитина дивиться на мене і показує плитку шоколаду. Це всі подарунки від бабусі. Мій 8-річний син, який хотів на день народження велосипед, а отримав шоколадку, був відверто засмучений, і я, якщо чесно, також. Я довго мирилася з ситуацією, яка склалася в нашій родині, […]