– Ви ж прекрасно знаєте нашу ситуацію. Ви ж бачили на власні очі і не раз, як я з коляскою по всьому районі їжджу і шукаю помідори де дешевше на п’ять гривень, чи молоко чи масло по акції. Як вам тільки совість дозволяє у сина кожного місяця ці три тисячі гривень вимагати?, – сказала мені […]
– Я вчора була в Зоськи на гостині. Так там Іван такі ремонти поробив. Мало того, що сам з сім’єю в замку живе, ще й про батьків не забуває. Ти б поїхав Петре, подивився, як люди жити можуть. Не те, що ви, все життя на моїй шиї сидите. Так і не спромоглися ви біля мене […]
– Не будь такою жадібною, мамо, я ж знаю, що гроші у тебе є, – сказав мені син по телефону. Віктор вирішив, що я маю одягнути його дітей, бо привезла з заробітків чимало євро. Я сказала сину, щоб він спочатку приїхав, а потім ми вже поговоримо, і про гроші також. Додому з Італії я повернулася […]
– А тебе на цей день народження запросили? Якось дивно, бо мене ще ні! То виходить, якщо щось потрібно допомогти, то Ніно виручай, а як за столом посидіти, то вже я не підходжу, – сказала мені свекруха. – Гостей ми запрошуємо молодих, щоб було цікавіше, – сказала мені ще тиждень тому Віра, мама іменинниці. Я […]
Я несміло зайшла на свою кухню, щоб набрати води. В цей день була магнітна буря, на яку я дуже реагую, тому без певного препарату не обходиться. Якби ж не ця причина, я б на кухню ні ногою. Але прийшлось мені дивитися на цю Віку, яка наминала канапки з червоної риби, яку вчора купив мій чоловік, […]
Того вечора Андрій знову повернувся додому пізно, як робив це майже щодня протягом кількох тижнів. Деякий час його присутність була іншою. Це була та сама усмішка, але вона здавалася далекою, ніби його думки блукали десь далеко. Одного разу, переглядаючи свої рахунки, я натрапила на щось, від чого в мене пішла з-під ніг земля. Я бачила […]
Дівчинкою я жила в книжках, вірила в казку про велике і світле кохання. Саме в казку, бо у житті все складалося зовсім не як у книжках. Навколо мене в той час гриміли сутички матері з черговим вітчимом, після яких доводилося наводити лад у квартирі та вислуховувати голосіння бабусі, яка вважала, що я теж скоро піду […]
Мені було важко змиритися з втратою батька. Він був всім для мене, і не лише для мене. Тато був людиною дуже світлою і співчутливою. Він ніколи не проходив повз там, де міг чимось допомогти. І не важливо чи допомога ця фінансова чи просто підтримка добрим словом. Ми жили дуже гарно. Своє дитинство я ніколи не […]
Наша родина зі Львова. Рік тому ми з чоловіком і двома дітьми переїхали в нову квартиру. Було це влітку, коли народ масово перебував у відпустках. Тому на той момент у під’їзді панував спокій та практично не було сміття. Попередня господиня нашої нової квартири на всі лади розхвалювала житло і казала, що сусіди тут тихі, і […]
Ми з Надією одружилися коли мені було 25, а їй 23. Вже чекали тоді на первістка. Наші батьки обоє з приватного сектору, прості робочі були, а нам хотілося жити десь в центрі міста, в квартирі. Ми й орендували собі тоді маленьку кімнату, але хотілося більшого. Надя моя вчителька, а я працював водієм на хлібокомбінаті. Заробляли […]