Uncategorized

Ірино, нема чого сидіти вдома з дитиною. Нам грошей не хватає. То ж, давай, щось та й шукай, – сказав мені чоловік. Щоб ви розуміли, нашому Дмитрику лише рочок. – А з сином хто сидітиме? Про це ти подумав?, – злісно відповіла я. Але Юра і тут не розгубився. В допомогу нашій сім’ї прийде не моя мама чи свекруха, а старенька бабуся Юри, яка ледь не з паличкою ходить. А я знала, що цей декрет так закінчиться. Як у воду дивилася

– Ірино, нема чого сидіти вдома з дитиною. Нам грошей не хватає. То ж, давай, щось та й шукай, – сказав мені чоловік. Щоб ви розуміли, нашому Дмитрику лише рочок. – А з сином хто сидітиме? Про це ти подумав?, – злісно відповіла я. Але Юра і тут не розгубився. В допомогу нашій сім’ї прийде […]

Uncategorized

Це наша хата і ти до неї ніякого відношення не маєш, – сказала мені дочка. Я ж покликав до воріт Оксану, свою дружину, але вона сказала, що всім тепер керує дочка і вона нічого вдіяти не може. – Якби ти переводив всі ці роки гроші, може б Леся була з тобою добрішою. Через брак коштів я був змушений поїхати на заробітки. Я не планував в Чехії залишатися на довго. Ми з дружиною будували будинок. Я думав, що як все завершиться, то я повернуся в сім’ю

– Це наша хата і ти до неї ніякого відношення не маєш, – сказала мені дочка. Я ж покликав до воріт Оксану, свою дружину, але вона сказала, що всім тепер керує дочка і вона нічого вдіяти не може. – Якби ти переводив всі ці роки гроші, може б Леся була з тобою добрішою. Через брак […]

Uncategorized

Мені було 33. Я йшла в нічну зміну, на підлозі хропів чоловік, а донька тримала мене за пальто і плакала: «Не йди!» Син проводжав мовчки: він старший, доросліший за сестру на цілих 1,5 роки. Через 2 дні я дізналася, що у сусідньому містечку в одну зі шкіл потрібна вчителька. Мене взяли. Розлучення. Вдалося купити стареньку хатинку на околиці. У кредит. Весь цей час я була наче танк, бульдозер: не можна зупинятися, тільки вперед, не думай про труднощі. Прийшла до тями, коли поїхала вантажівка, залишаючи за собою пил, а в кімнатці з низькими стелями – вежу з речей

Мені було 33. Я йшла в нічну зміну, на підлозі хропів чоловік, а донька тримала мене за пальто і плакала: «Не йди!» Син проводжав мовчки: він старший, доросліший за сестру на цілих 1,5 роки. Через 2 дні я дізналася, що у сусідньому містечку в одну зі шкіл потрібна вчителька. Мене взяли. Розлучення. Вдалося купити стареньку […]

Uncategorized

Я заміжня три тижні, але хочу піти подати на розлучення. Бо я на це вже дивитися не можу. Хоч мама мені каже почекати, не руйнувати так швидко щойно створену родину. Але ж я вже почула оце «мама одна». Ми не жили з Костею разом до весілля. Я орендувала однокімнатну квартиру і працювала, а Костя жив з мамою. Я у нього на ніч ніколи не лишалася, це він у мене іноді заночовував. І про їхні з мамою ритуали і традиції я не знала. 5.45 ранку – Костя йде на кухню, варить каву, смажить два яйця, робить тост з червоною рибою і авокадо, ставить на тацю склянку теплої води, цей сніданок – і несе мамі у спальню. – Мама краще знає, як розпорядитися грошима, тому я їй віддаю свою зарплату, а вона мені видає, скільки вважає за потрібне. Тепер і ти мусиш – так ми на своє житло скоріше зберемо

Я заміжня три тижні, але хочу піти подати на розлучення. Бо я на це вже дивитися не можу. Хоч мама мені каже почекати, не руйнувати так швидко щойно створену родину. Але ж я вже почула оце «мама одна». Мені 28 років. З батьками не живу з 22 років – працюю і орендувала собі ще недавно […]

Uncategorized

Якби мені хтось сказав, після весілля з Володею, що я сама, з власної волі, подам за рік часу на розлучення, я б розсміялася йому в обличчя. Ми були створені один для одного. Свекруха живе в іншій області, мої батьки до нас не пхалися. Ну що ще потрібно для щастя? Все б було добре, якби не “найкращі” друзі Володі. Ми не жили своїм життям, а тим, що хочуть вони. Ситуація, яку Володя вирішив зі своїм другом стосувалася лише нас. Давно я не відчувала такого спустошення. Це і була “остання крапля”

Якби мені хтось сказав, після весілля з Володею, що я сама, з власної волі, подам за рік часу на розлучення, я б розсміялася йому в обличчя. Ми були створені один для одного. Свекруха живе в іншій області, мої батьки до нас не пхалися. Ну що ще потрібно для щастя? Все б було добре, якби не […]

Uncategorized

Вчора подруга мені подзвонила, що в їх частині Києва вимкнули світло чомусь, я стала за доньку хвилюватися, адже зять на роботі, а вона з малою дитиною вдома. 20 разів я її набирала, та Валентина не брала телефон. Я одягнулася швиденько і до неї поїхала, адже якесь хвилювання було. Я вже маршрутці сиділа, як мене набрала донька. Та замість того, щоб заспокоїти, вона зі мною говорила сердито

Моя донька, відколи вийшла заміж, зрідка стала спілкуватися зі мною, немає у нас стосунків таких теплих, як були колись. Я на пенсії, сумно мені, я їй дзвоню, та вона може лише на 5 чи 7 раз взяти телефон і то говорить чую розлючена вже. Ми з донькою завжди були близькими, вона мені розповідала все до […]

Uncategorized

Може, ретроградний Меркурій на мене так вплинув. Мене звуть Станіслава, я з Ужгороду, мені 48 років. І життя моє летить з ніг на голову. Дочка зі мною розмовляти не хоче вже кілька днів. Адже вони з зятем так розраховували на мене, а тепер усе, накрилася їхня карпатська відпустка мідним тазом, поїдемо з чоловіком путівки здавати і квитки, сказала мені Наталя. Адже зі Златкою сидіти тепер нікому, а з собою дворічну дитину вони тягти не хочуть, то не відпочинок буде, так мені ображено сказала дочка. Ту сестра ще мені мама дзвонить з докорами і претензіями: – Ну ти, Стасю, зовсім!  Ми з твоєю сестрою на тебе розраховували, ти ж обіцяла допомогти приїхати із заготовками та з поклейкою шпалер.

Мене звуть Станіслава, я з Ужгороду, мені 48 років. І життя моє летить з ніг на голову. Дочка зі мною розмовляти не хоче вже кілька днів. Адже вони з зятем так розраховували на мене, а тепер усе, накрилася їхня карпатська відпустка мідним тазом, поїдемо з чоловіком путівки здавати і квитки, сказала мені Наталя. Адже зі […]

Uncategorized

Після прогулянки з онуком теща вимагала сплатити її витрати. Точніше, не так. Вона без дозволу взяла мою кредитну картку і вигуляла онука як годиться. Коли я глянув на телефон і побачив усі списання, мені стало не по собі. Я сплатив усі походи в кафе, покупки та катання на різних атракціонах. Сума була просто величезною – ми за ці гроші місяць можемо жити

Моя дружина ніколи з рідною мамою не була близькою. У чому проблема у їхніх стосунках, я не в курсі. Ще перед весіллям мені Галя сказала, що вони з мамою просто не можуть порозумітися. Бо бачте, вона “сильно заточена” на чистоті, через що вони часто конфліктували, коли жили разом. Дружина в мене така, що краще на […]

Uncategorized

Я зайшла в квартиру до свекра і взялася за голову. Я ніколи не бачила, щоб люди жили в таких умовах. Я три години не виходила на світ Божий. Я і поприбирала і їсти йому наварила. – Що ти від мене хочеш?, – бурчав свекор. – Мені і так добре! – Але я не могла змиритися з тим, що з ним сталося. Він був такою життєрадісною людиною. Після відходу свекрухи минуло два роки, а його стан йде на спад

Я зайшла в квартиру до свекра і взялася за голову. Я ніколи не бачила, щоб люди жили в таких умовах. Я три години не виходила на світ Божий. Я і поприбирала і їсти йому наварила. – Що ти від мене хочеш?, – бурчав свекор. – Мені і так добре! – Але я не могла змиритися […]

Uncategorized

Привів мене Андрій познайомитися з його мамою, а вона мені така видає: – Скільки тобі років, жіночко? Я відповіла, що 35. і тим підписала собі вирок. – Андрійку, а ось попередня твоя дівчинка була молодша за тебе, пам’ятаєш? В принципі, вже тоді можна було мило посміхнутися і втекти з цього дурдому назавжди. Але Андрія я справді любила і заради наших почуттів була згодна потерпіти безтактовну свекруху. Зрештою, нам з нею не жити. – Синочку, а молодшої дівчинки не знайшлося? – Мамо, перестань, це некрасиво. Я що, на твою думку, на ринок ходив, вибирав, як яловичину? Зустрів Віку, закохався і все. – А дітей із нею як заводити будете? Вона ж старородна вже. Навіть говорити неприємно! – Запропонувала завести дитину на боці, щоб – цитую – хоч спадкоємець був

Привів мене Андрій познайомитися з його мамою, а вона мені така видає: – Скільки тобі років, жіночко? Я відповіла, що 35. і тим підписала собі вирок. –  Мамо, знайомся, це Вікторія, – мій наречений сяяв, як начищений чайник: сьогодні ми нарешті зібралися повечеряти з його мамою і познайомити мене з нею. Але замість обіймів, рукостискання […]