Англійці кілька століть допускали продаж своїх дружин. Це не було повсюдним явищем, але до такого способу вдавалися сотні англійців.
У 1753р. було прийнято «Закон про шлюб», який ускладнив процедуру одруження.
Але найскладніше було досягти розлучення. З середини 16 століття Англії дозволяли розлучення лише через факт доведеного порушення подружніх обітниць. Якщо зроблений вибір був невдалим, то залишалося лише змиритися. Але не всі були згодні. Так в Англії поширився «продаж неугодних дружин».
Закон проголошував, що після шлюбу жінка переходить під опіку чоловіка та фактично стає його річчю. Англійка до 20 століття не мала можливості користуватися своїм посагом і засобами чоловіка без його згоди. А він міг і продати свою дружину за фунт чи більше.
Звичайно, такого не відбувалось у вищому англійському суспільстві. На аукціони та ринки йшли бідняки, максимум – середній клас.
Останній факт продажу дружин зафіксований у Лідсі, 1913 року.