Ми з подругами збираємося раз в тиждень щоп’ятниці. Ділимося секретами, даємо одна одній поради. Більшість із нас уже розлучені, тож відкриті для нових знайомств. Лише Аліна стверджує, що поки діти не досягнуть повноліття, ні з ким зустрічатися не буде.
Річ у тім, що вона декілька років тому розлучилася з чоловіком через його зраду. Діти, як тільки дізналися про причину розлучення, викреслили свого батька зі свого життя, причому одностайно. Ох уже цей підлітковий максималізм!
В Аліни двоє дітей: старший син Максим, йому 15 років та молодша донька Орися 14 років. Ми часто кажемо подрузі, що вона занадто часто йде у них на поводу. Аліна вважає себе винною в розлученні та своєю турботою намагається виправити свою провину. Тим більше, що вони перестали спілкуватися зі своїм батьком, тому подруга вважає, що має тягнути лямку за двох.
Колишній чоловік Аліни звинуватив подругу в тому, що вона перетворилася на домогосподарку та дуже захопилася роллю мами, внаслідок чого забула про те, що вона жінка. Це і спонукало його шукати когось на стороні.
Аліна по своїй суті дуже добра жінка та дозволила собі нав’язати почуття провини.
Нещодавно наша фірма святкувала корпоратив. Ми з Аліною давно там працюємо разом. Святкували в найвідомішому ресторані нашого міста, крім нашої компанії там ще були інші організації. Я помітила, що подруга увесь час танцює з одним чоловіком, який від неї не відходить ні на крок. Цей чоловік не з нашої організації. Після святкування вони поїхали додому разом. Я не стала розпитувати подругу на корпоративі про таємничого незнайомця, вирішила почекати поки подруга сама розповість про нього.
Насилу дочекалася ранку, щоб піти на роботу та про все дізнатися від подруги. Аліна лише таємниче посміхалася та сказала, що розповість усе на наших дівочих посиденьках у п’ятницю.
Час йшов дуже повільно, я не витримала та розповіла усім подругам про те, що було на корпоративі. Хай теж зі мною згоряють від нетерпіння. Подруга раз у раз приходила в офіс з квітами та подарунками, додому їх не несла. Я припустила, що не хоче, щоб діти дізналися про те, що у неї хтось є.
Нарешті настала п’ятниця та ми уже розвісили вуха в очікуванні любовної історії від Аліни. Подруга з вогнем в очах розповідала про свого нового залицяльника. Чоловіка звати Владислав, він працює керівником відділу постачання та у них все по-справжньому.
– А він хоч неодружений? – запитала Людмила, – Ти перевіряла? А то ми знаємо таких…
– Ні, – сказала Аліна, – я все перевірила, в силу своєї професії я знаю як це робиться. Мене лише турбує те, як до нього віднесуться мої діти. Раптом вони його не приймуть. Я ж обіцяла їм, що до їх повноліття ні з ким не зустрічатимусь.
В той вечір, звичайно, ми надавали Аліні купу порад, але лише від неї залежить її життя. Чи зможе вона нарешті поставити себе на перше місце, побачимо.