Наші стосунки з Аліною тривають вже досить довго. І нарешті, на другому році знайомства, я наважився запропонувати їй стати моєю дружиною. Вона погодилась. На черзі було знайомство з батьками. Моя мама прийняла Аліну, як рідну доньку і вони одразу знайшли спільну мову. Та після вечері мама сказала мені:
– Твоя наречена дуже мила, чого не скажеш про її маму. Тримайся. Знаю я те сімейство.
Та я не переймався. Ми житимемо окремо від її матері. Дідусь залишив у спадок свою двокімнатну квартиру і ми туди переїдемо після весілля. А коли теща приходитиме зрідка в гості, то можу й потерпіти. Добре, що на початку подружнього життя ми не матимемо проблем із житлом.
Але такий ідеальний варіант міг існувати лише в теорії. У реальному житті все йшло не так гладко. Мама Аліни, Надія Василівна, зачастила до нас. Майже щовечора вона приходила в гості на чай. В кінці робочого дня хочеться відпочити, насолодитись одне одним, або піти на прогулянку вечірнім містом. Та Надія Василівна без проблем могла залишитись у нас вдома сама, чекаючи, коли ми повернемось. Вона поводить себе наче господиня в домі. Постійно знаходить якісь недоліки та вказує, що я маю робити по дому і не тільки. На початку я намагався не звертати уваги на її зауваження, не хотів псувати стосунки. Та помітив, що вона налаштовує Аліну проти мене. Можливо, дружина на щось би не звернула уваги, але теща обов’язково на це вкаже. І коли щось по дому треба зробити, навіть якщо це не термінова справа, то завдяки Надії Василівні це стає проблемою номер один. І дружина мене пиляє, доки я не виконаю забаганку її матері.
Але, якщо я щось не роблю, то не через лінь. А через те, що на все потрібні гроші. Інколи відкладаю із зарплати, якщо якусь дорожчу річ треба купити. Але ж я не повинен звітувати про це перед тещею. З дружиною ми знаходимо порозуміння, але Надія Василівна завжди знайде, де клин вбити. Якщо так триватиме далі, то наш шлюб приречений.
Якось теща прийшла в гості та розпочала свій звичний обхід по квартирі. Цього разу я слідував за нею. Вона зайшла до ванни, почала оглядати сантехніку і сказала, що пора б вже її змінити, бо ця якась застаріла. А я тільки цього й чекав. Зайшов на сайт з товарами для дому та ремонту і показав їй скільки зараз коштує нова сантехніка. І кажу:
– Надія Василівна, ви освічена жінка. Порахуйте скільки грошей потрібно, щоб поміняти сантехніку у ванній кімнаті та скиньте мені на карту. Завтра я все встановлю.
Теща не мала що відповісти. Вона лише люто зиркнула на мене і надута мов ропуха пішла додому. Більше не вказує мені, що і як я маю робити. Я знайшов спосіб поставити її на місце. З того часу у нас в сім’ї мир та спокій.