Нещодавно не стало моєї бабусі.
Вона дуже хворіла усе своє життя та останні свої роки провела в лікарні. Багато років бабуся Ніна боролася зі своєю хворобою, на той момент моя мама, яка вже зрозуміла що бабусі залишилося недовго, почала займатися спадщиною. Бабуся оформити квартиру на мою сестру. Це я вже потім дізнався.
Раніше бабуся проживала у двокімнатні квартирі в гарному районі міста. Такі квартири будували ще для представників інтелігенції, у ній були двометрові стелі, квартира знаходилася на першому поверсі, вікна виходили на центральну дорогу нашого міста і через 5 хвилин ходьби була зупинка громадського транспорту. Таку квартиру охоче купили би під ресторанчик чи магазин одягу.
Бабуся жила до неї часто приходили з різних агенцій нерухомості та пропонували великі гроші за її квартиру.
Ми дуже раділи з дружиною, коли мама дозволила в тій квартирі нам пожити. На той момент ми винаймали житло. Соромно зізнатися, але поки бабуся була ще жива і знаходилася в лікарні, ми уже подякували свої речі та уявляли як ми будемо жити у тій квартирі.
Яким же було моє здивування, коли я побачив що в документах на квартиру зазначено ім’я сестри. Коли запитав у мами чому вона так зробила, вона сказала, що я чоловік і ще зможу заробити на власне житло, а сестра ще молода. Їй потрібно виходити заміж і поки вона ще буде дівувати їй потрібно десь проживати. Після того, як вона закінчиться навчання, сестра проживатиме у цій квартирі та ми повинні будемо її звільнити до її приїзду.
Дуже неприємно проживати у цій квартирі, розуміючи що настане такий момент, коли нас можуть звідти попросити. Зараз ми не знаємо що робити далі.
Моя сестра навчається в столиці та скоро буде повертатися додому, проте я надіюся, що вона знайде собі якогось багатого чоловіка або хорошу роботу та залишиться в столиці. Зараз ситуація знаходиться в підвішеному стані.