Нарешті мала здійснилася моя мрія. Ми з Андрієм одружуємося. Уже майже все було готове до весілля.
В день весілля я прокинулася о 4 ранку, до того цілу ніч не могла спати. Пішла на зачіску потім до нас мав прийти візажист. Нарешті я уже одягнулася та була найкрасивішою у світі нареченою.
У нас мала відбутися виїзна церемонія розпису. Місце проведення розпису було просто фантастичне. Андрій повинен був чекати мене біля альтанка, гості сиділи на лавах. У нас були замовлені музиканти. Вони почали грати. Під руку з батьком я попрямувала до свого коханого. Священник запитала Андрія чи хоче взяти він мене за дружину. Андрій мовчав і це мене дуже сильно напружувало.
– Я повинен подумати, – сказав Андрій.
Гості аж роти повідкривали.
– Я повинен відповісти “так”, не даремно ж ми всі тут зібралися, правда?
“Це нікуди не годиться” – подумала я та, повернувшись до гостей сказала, що весілля не буде і що гості з моєї сторони можуть проходити до ресторану.