Я їхала у поїзді. Крім мене в купе було ще троє пасажирів: жінка середнього віку Катерина Михайлівна та одна студентка, яка їхала на канікули. Катерина Михайлівна їхала в санаторій, а я з донечкою їхала шукати кращої долі.
Почувала я себе надзвичайно погано, з сусідами не хотілося спілкуватися, у мене зовсім не було на це бажання. Я увесь час плакала, обіймаючи свою донечку Ангеліну.
Сусіди по купе не могли спокійно розмовляти, бачивши мене в такому стані, тож намагалися усіляко втішити. Студентка Марія запропонувала увімкнути мультики на її планшеті, а Катерина Михайлівна пригощала нас смачним печивом.
Коли я трішки заспокоїлася, то ми почали розповідати кожен про себе. Я їхала на роботу в один комплекс відпочинку, Ангеліну планувала віддати до дитячого садочку і вірила в те, що у нас все буде добре.
Моя свекруха вигнала нас із дому, чоловік за мене заступився. Тетяні Сергіївні вдалося переконати Назара втому, що Ангеліна не його рідна донька. Все лише через колір волосся: Ангеліна у мене біляка, а Назар чорнявий. Свекруха стверджувала, що Ангеліна ні на кого з родичів не схожа. Вона навіть не полінувалася сходити до нашої місцевої знахарки, щоб отримати підтвердження цього. 3 брехні знахарка заробила 2000 грн.
Абсолютна нісенітниця, адже я була вірна своєму чоловіку. Ми уже давно з ним знайомі, почали зустрічатися ще коли я навчалася в університеті. після його закінчення ми одружилися.
У мене немає батьків і ми пішли жити до його дому, я вважала, що тепер в мене з’явилася родина. Через те що я сирота, мріяла про велику сім’ю, але цьому не судилося здійснитися. Тетяна Сергіївна не полюбила мене з першого погляду, вона була розчарована вибором свого сина. Можливо, вона не таку невістку хотіла і мій матеріальний стан їй не подобався.
Після того, як я завагітніла, у мене з’явилася надія на те, що свекруха мене полюбить. Тетяна Сергіївна давала мені всілякі завдання та я з усіх сил старалися зробити їх якнайкраще.
Після народження Ангеліни нічого не змінилося. Коли донечка почала підростати, свекруха завела мову про несхожість її з Назаром. Тетяна Сергіївна була дуже вперта у своєму рішенні довести мою невірність та впродовж тривалого часу вбивала в голову мого чоловіка те, що дитина на нього не схожа.
Спочатку Назар їй не вірив, але згодом став прислухатися до своєї мами. Я намагалася його переконати та після походу до ворожки ми опинилися на вулиці.
Катерина Михайлівна дуже співчувала мені та запитала чому чоловік за нас не заступився. “Невже він вас не любить?”
– Я думала, що любить. Я не хочу жити з чоловіком, який вважає мене зрадницею та вірить тільки своїй мамі. Якби у нього була власна думка, він би за нас заступився, але, як виявилось, у нього її немає, – сумно відповіла я.
Тепер ми змушені шукати кращої долі, я зібрала речі та ми поїхали. Добре, ще я знайшла роботу та Ангеліну уже можна віддавати в дитячий садочок У мене немає іншого виходу, як бути сильною. Я маю заради кого жити та у нас все буде добре.
Катерина Михайлівна сказала:
– Назар ще одрумається, побуде без вас деякий час та почне шукати, адже як можна покинути таку хорошу дружину та донечку.
– Як взагалі можна вірити різним ворожкам, тим більше, що вони беруть такі великі гроші за свої буцімто передбачення? – сказала Марія, – Вони самі не живуть нормально та іншим не дають. А коли свекруха зрозуміє свою провину, вже буде пізно, Бог усе бачить та час ставить все на свої місця.
Як і планувала, я влаштувалася на хорошу роботу, а донечка пішла до дитячого садочка.
Від Назара не було жодної вісточки. Він вирішив слухати свою маму, передбачаю, що він до самої пенсії буде з нею жити. Жодна нова дружина його мамі не буде подобатися.
На роботі я познайомилася з дуже хорошим чоловіком Василем, він працював у нас водієм. Я відразу розповіла, що у мене донечка. Василь знайшов з нею спільну мову.
Невже це і є початком білої смуги у моєму житті?