Uncategorized

Два роки тому у нас народився первісток. Моя дружина поки що у декретній відпустці. Я вже не можу дочекатись коли її відсиджування вдома завершиться. Мені важко одному тягнути сім’ю. Вже пора і їй робити якийсь внесок у сімейний бюджет. До того ж у неї нормальна робота з хорошою зарплатнею.

Два роки тому у нас народився первісток. Моя дружина поки що у декретній відпустці. Я вже не можу дочекатись коли її відсиджування вдома завершиться. Мені важко одному тягнути сім’ю. Вже пора і їй робити якийсь внесок у сімейний бюджет. До того ж у неї нормальна робота з хорошою зарплатнею.

Поки у нас не з’явилась дитина, ми жили ні в чому собі не відмовляючи, а зараз рахуємо кожну копійку. Я один змушений забезпечувати трьох. Малого вже можна віддати в ясла, а їй до роботи повернутись.

Але Віка на такі умови йти не бажає. До того ж її у цьому підтримує теща. Вона переконана, що в обов’язки жінки не входить забезпечення сім’ї, тим більше коли дитина ще така маленька. Про все повинен дбати чоловік. Каже, що у яслах і садочку дитина не отримає тієї необхідної уваги, яку може дати лише рідна мама.

Ну, доведеться пожити скромніше. Нічого страшного в тому немає.

А мені таке життя не подобається. Я звик почувати себе повноцінною людиною, яка не переживає, що завтра на хліб може не вистачити. І так було, доки дружина не пішла у декретну відпустку. Ми могли купувати речі, які сподобались, їздити на відпочинок й почувались щасливими.

А зараз дитина на першому місці. Тільки отримаю зарплату, а половини вже нема. Не ми одні, хто віддає дітей у ясла і нормальні люди з них виростають. А батьки тим часом можуть нормально забезпечувати сім’ю. Що в цьому поганого?

Невже через дитину потрібно відмовлятись від прибуткової роботи? Я запропонував інший варіант – найняти няню. Вона б доглядала за малим і в дружини більше б не було аргументів, щоб не й ти працювати. Я був у цьому впевнений.

Але прогадав. Віка вигадала нову відмовку. Сказала, що спершу їй треба привести себе в порядок й записалась в тренажерний зал. Крім того, почала ходити по салонах краси, то зачіску змінить, то новим манікюром хизується. У мене урвався терпець і я навіть накричав на неї, обізвавши неробою. Її це дуже образило й вона сказала, що поки не планує повертатись на роботу. До того ж ще три роки не минуло, які відведені жінці по закону після народження дитини. А я, як чоловік, замість того, щоб дбати про дружину, намагаюсь позбавити її цього права.

З огляду на нашу ситуацію, невже я неправий?

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.