Нашим дітям було десять і вісім, коли одного дня Орест поставив мене перед фактом, що йде від мене.
Ми тільки-тільки переїхали в свою квартиру, в якій зробили сучасний ремонт.
Ми десять років разом прожили на орендованій квартирі. Часи були не легкі. Переїхали у велике місто, поки чоловік влаштувався на гідну роботу, то ділили між собою пачку “мівіни”. Я ходила в тому одязі, що ще до “женячки”.
Але жодним словом не дорікнула чоловіка. Я розуміла, що всім напочатку важко. Я жила і вірила, що все налагодиться.
Коли на світ з’явився син, мої батьки нам допомагали, переводили гроші на оренду житла і на харчування для дитини, бо в мене молока не було.
Свекруха все говорила, що лишніх грошей в неї немає. Сину ще двох років не було, як вона “виганяла” мене на роботу.
– В ясля з малечку беруть! Чого дома сидіти?
З часом чоловік розпочав свій бізнес. Я по можливості йому допомагала. Я бухгалтер за освітою, тому й взяла цю нішу на себе.
Через пару років ми вільно подорожували світом з дітьми.
А потім чоловік почав змінюватися. То він дома не ночує, то пізно приходить. До мене охолов, дітям увагу не приділяв, а якщо приділяв, то дуже мало.
На мої запитання чоловік відповідав, що зайнятий, бо робота, яка приносить гарний дохід, вимагає його сто відсоткової віддачі.
Згодом Орест найняв іншого бухгалтера. Мене від відпустив, сказав займатися дітьми.
Це я зараз розумію, щоб я не бачила його справжніх доходів.
І ось зараз, коли життя налагодилося, Орест знайшов собі молодицю і вирішим мене покинути.
Від дітей він не відмовляється, мені допомагати також буде.
Навіть квартиру, на яку ми так довго збирали, бо подорожували і насолоджувалися життям, залишає мені і дітям.
Нещодавно я дізналася від спільних знайомих, що його пасія чекає дитину. Вона молода, красива. Орест багатий. Чого ще молоденьким дівчатам треба?
Тепер думаю, чому я, коли ми ту “мівіну” на двох ділили, його не покинула, а ось він з легкістю, коли став “міліонером”.
Дуже важко, але як каже моя мама, все що не робиться, все лише на краще.
Я в це вірю! Лиш би діти здорові були.
Чи не так?