Я щаслива мама чотирьох, завжди хотіла велику дружну родину. З чоловіком мені так собі пощастило, він якийсь не амбіційний, заробляє досить мало.
Але в іншому мій Тарас у всьому хороший, турботливий, з дітьми допомагає, добрий, надійний – ці всі позитивні моменти перекривають його недоліки. Словом, у мене чоловік як чоловік, трохи не дотягує, але є й гірші.
Ми з Тарасом одружені 14 років, для обох це перший шлюб. А от моя заможна старша сестра Олександра вже вдруге заміж вийшла.
Вона ніколи не прагнула мати купу діток, як я, зате у неї дві вищі освіти, розумна вона у нас. Навіть дитину всього лиш одну народила, від другого вже чоловіка, а першому не хотіла народжувати, мовляв, молоді ще, на ноги не стали.
Ми з мамою казали Олександрі, що дасть Бог дитинку, дасть і на дитинку, та хто нас слухав! От і пішов від неї чоловік, а такий гарний і хороший був той Микита! Я то вже знаю.
Так ось, особисто мене не влаштовує теперішній чоловік моєї сестри, він у неї другий. От перший був – золота людина! Мені здається, що в мене навіть одна дитина Микити, бо ми якось згрішили, поки вона у відрядженні місяць була. Але це не точно.
Бо ж і чоловік біля мене був, то я не знаю, як там воно насправді, на щастя синочок на мене схожий, дякувати всесвіту. Але мова не про те зараз. Микита справді хороший чоловік був, а потім пішов від Лесі, бо вона дітей не хотіла.
А він мені й сам так допомагав, поки мій в рейсах іноді був. Та й продуктів, грошей вони мені підкидали. А цей Ігор, нинішній чоловік Олександри, зовсім інший, скупий, і сестру такою зробив. Олександра тепер ні подарунків дорогих племінникам, ні грошей не дає на свята малим, коли ми в гості до них заходимо.
А я, як я вже сказала, багатодітна мама, чотирьох діточок маю і чоловіка, який копійки заробляє, бо закордон в рейси більше не їздить вже кілька років. Дуже складно зараз жити, все дороге, ще й сестра заможна перестала допомагати. Самі ж по ресторанам, в Карпати на відпочинок – а нам нічого!
Навіть мама не змогла на Лесю вплинути, хоч я й просила якось посприяти у вирішенні ситуації. Та й мама розвела руками, каже, там марно старатися.
От і хочу запитати в добрих людей тут, у читачів, як мені на сестру вплинути, щоб допомагала знову, не чужі ж все таки! Дякую всім за увагу, миру й добра бажаю!
Автор – Олена Д.