Я не хочу кожні вихідні готувати столи для родичів чоловіка. По-перше, це важко, а по-друге – дорого. Єдине, з чим вони до нас приходять, так це з “цукерками-смоктунцями” для бабусі. Якось я додумалася перед тим “втекти” з дому. Так свекруха коли мене “розкусила”, заставляла наперед всі салити і гаряче готувати. Але і це ще байка, в порівнянні з весіллям і нашою першою шлюбною ніччю.
Після того, як ми з Іваном стали на рушничок щастя, я переїхала жити до нього. З нами в будинку жили, ще мама і бабуся Івана.
І все б нічого, та свою першу шлюбну ніч ми провели на дивані, адже кімнату і “ложе”, яке підготував для мене коханий, зайняла його двоюрідна сестра з сином.
Чомусь сестра вирішила, що хоче залишитись спати в нас, і поки ми метушилися у ванній, вона швиденько вклала спати свого сина і сама заснула біля нього. Вже тоді я зрозуміла, що з цими родичами буде “весело”.
Сестру звати Олена, вона живе недалеко від нашого будинку. Мама Олени рідна сестра моєї свекрухи. Ох і часті гості вони у нашому будинку.
Навіть і не пам’ятаю вихідних, коли б вони не були у нас.
На початку я не розуміла, що коїться і яка причина їхнього приходу. Згодом мені свекруха пояснила, що вони так підтримують родинний зв’язок.
Я все розумію, з родиною потрібно спілкуватись, бачитись але чому ці зустрічі повинні відбуватись лише в нас, адже ми ніколи за пустим столом не сидимо, це постійні затрати іноді складається таке враження, що вони приходять до нас, аби файно поїсти.
Могли б із собою щось принести, та вони видно не дуже щедрі, принесуть бабі цукерків смоктунців і на тому все… До них в гості ми ходимо лише по великих святах і то лише коли нас запросять.
Я навіть пробувала на вихідні тікати з дому, та свекруха наперед заставляє мене наготувати, щоб вона мала чим приймати гостей.
Порадьте мені, люди добрі, як відкараскатись від надокучливих родичів? Бо дуже хвилююсь, як скажу це на пряму, то може зачинитись “буря” і я зіпсую стосунки зі свекрухою. Та й самому чоловіку до вподоби такі родинні посиденьки, як би ми через це не посварились.
Але чи маю право я, як невістка, керувати їхніми “традиціями”?
Автор – Успішна Емма