Я б хотіла щось змінити, але не знаю, чи це в моїх силах…
Все життя я не отримувала достатньо любові від матері. Вона була сухою, і скупою на почуття.
Єдиним, чим вона мене веселила, це одягом, якого іноді ставало забагато і різноманітними ляльками. Коли вона купувала іграшки то казала, що дає мені те, чого не хватало в дитинстві їй.
Минули роки і я зрозуміла, що мені не потрібен одяг чи забавки, я хочу її любові.
Але так склалося, що в моєї мами мама, тобто моя бабуся, відправилася на небо, коли їй було всього два роки. У після воєнний час тато крім неї “тягнув” ще 2 дітей. Важкі часи, випробування зробили її батька витривалим і не пробивним.
Він був сухим, вимогливим, і любові не проявляв.
Тож як можна очікувати від мами іншого?
Але мені хотілося, мені хотілося, щоб вона мене обнімала, лагідно говорила, щоб ми були, як подруги.
Я не раз натякала, що хочу від неї більше уваги.
Одного разу, коли я була ще підлітком, мені приснилося, що моя мама при надії, як виявилося це означає, що мені бракує уваги матері.
Я сказала це мамі і навіть те, що означає цей сон. Я надіялася, шо щось хоч трішки зміниться, але зміни не настали.
Від того, як я це сказала, минуло багато часу. Я вже не живу з мамою, в мене своя сім’я. Ми рідко спілкуємося. Але мені важко, що ні я, ні вона, не пробуємо налагодити стосунки. Можливо, вона чекає, що я почну перша?
Але якщо чесно, я не хочу, щоб вона до мене ставилася добре, цікавилася мною через те, що я їй скажу так робити. Я б хотіла, щоб вона сама почала щось робити. Я б з радістю пішла на зустріч, але поки кроків в мою сторону нема.
Мені важко від того, що я розумію, що колись її не стане, а я так за все життя і не спробувала мати з нею хороші стосунки.
Мені лячно, сумніви їдять з двох сторін.
Що б ви порадили мені? Чи варто спробувати з нею поладнати чи це вже запізно?
Автор – “АанГа”