Та крутонуло мене життя, що я сам не думав. Ми з моєю дружиною, тобто вже колишньою, з одного райцентру на Прикарпатті, росли на сусідніх вулицях. Василина з юності мене дуже кохала, я ж мало на неї звертав увагу, бо я був гарним юнаком і мав багато дівчат.
А потім сталося так, що всі друзі в моїй компанії поодружувалися, створили родини, у них народилися діти. Вони перестали проводити час за пінним, осіли по своїх сім’ях. А я у свої 32 – сам. Ось тоді я й згадав про Василинку. Вона у 28 років теж була ще незаміжня.
Ось так і сталося, що ми побралися на радість нашим батькам, бо вони знали одне одного, поважали, навіть дружили. купили будинок, зробили ремонт і почалося звичайне сімейне життя. Народилося у нас двоє дітей, зараз вони обоє вже дорослі.
Василина моя не блищала красою, але була вірною дружиною, прекрасною господинею і мамою. Але я чоловік, який любить очима, тому частенько скакав у гречку і навіть особливо не приховував цього. Я заробляв гроші, любив дітей, забезпечував родину – хіба цього мало?
Але щойно молодшій дочці виповнилося 18 років, а наш 25-річний син вже жив у Франківську на той момент, вона пішла. так, Василина просто подала на розлучення, зібрала речі і пішла жити в будинок своїх батьків, яких вже нема на світі. І тепер я був вимушений звикати до самостійного життя, готувати і прати собі сам, доглядати будинок і господарство.
Я благав її повернутися, казав, що мені вже ніхто крім неї не треба, що я змінився, але марно. Дружина сказала, що вона своє відпрацювала біля мене і більше ні дня не залишиться. Навіть речей не взяла ніяких з собою. сказала, що у неї все є. Василина викладач в нашій школі, займається репетиторством. Вмовити її лишитися зі мною мені не вдалося.
Та якби ж тільки це! Батька мого вже теж давно нема, аде я 86-річна мами, живе зараз зі мною, її хату ми ще з Василиною продали і вклали гроші в навчання дітей.
І ось моя мама майже злягла, а я на роботі майже весь час. Хотів знайти мамі доглядальницю, але в неї складний характер і вона категорично відмовилася. І забажала Василину в якості помічниці!
Прийшлося мені просити колишню дружину допомагати моїй матері, і Василина погодилася, бо в них з мамою завжди були дуже добрі стосунки. Тепер Василина приходить раз на два дні, готує лише мамі. спілкується з нею, виводить в сад на прогулянку, читає їй.
А я за це змушений платити колишній дружині 8 тисяч гривень на тиждень, бо моя мама більше нікого не хоче біля себе терпіти!
Я працюю на двох роботах по змінно, водієм і охоронцем, але грошей все одно не вистачає, а у мами пенсія мізерна. Просив Василину погодитися на меншу суму, але вона ні в яку, каже, що тоді перестане ходити. Діти її підтримують, хоч і зі мною спілкуються добре. Але і вони. особливо дочка, вимагають від мене фінансів.
І що мені далі робити? Як заробити, щоб на все вистачало? Василина зараз живе набагато краще матеріально, робить ремонт в будинку батьків, доглядає за собою, в салони ходить, купила машину, у Франківськ до дітей і в театри їздить.
А я наче в глухому куті опинився. Ні з ким особливо не спілкуюся, гарні жінки вже на мене увагу не звертають, їм теж треба, аби на них гроші витрачали. А де я їх візьму? Невже моє життя вже не стане кращим?
Автор – Олександр Ч.
Фото ілюстративне, авторське.