Uncategorized

Нам з чоловіком всього по 24 роки, але на квартиру и собі заробили самі, бо коли нам було по 19 ми поїхали працювати закордон, в Китай. Через два роки з грошима повернулися. Взяли квартиру, одружилися – весілля теж оплатили собі самі. І ось народилася у нам донечка Соломійка – і почалося! Вже не знаю, що робити, мене аж підкидає від них обох. Мама моя любителька завалитися без попередження. Ось вчора зранку прийшла, ми ще спимо – стукає-дзвонить. Я відкрили двері, буркнула вітання й пішла назад у спальню. Мама вслід мені:  – В тебе знову такий бардак! Давайте не вилежуйтеся там. Я заберу Соломійку гуляти, а ти прибереш оце все! – і торохтить вже кавоваркою. Дома не могла попити??? Свекруха особливо любить дзвонити мені по 100 разів на день і ставити запитання

Нам з чоловіком всього по 24 роки, але на квартиру и собі заробили самі. Бо коли нам було по 19 ми поїхали працювати закордон, в Китай. Через два роки з грошима повернулися. Взяли квартиру, одружилися – весілля теж оплатили собі самі. І ось народилася у нам донечка Соломійка – і почалося!

Вже не знаю, що робити, мене аж підкидає від них обох. Моя мама і моя свекруха вважають, що ми надто юні і не можемо дати ладу ні собі, ні дитині, ні квартирі, постійно лізуть у виховання Соломійки, тикають мене в безлад в квартирі, тощо.

Щодня питають, особливо свекруха: о котрій дитина заснула, о котрій прокинулася, як спала, що їла, що робила, скільки гуляли, якщо не гуляли – то чому, як я її одягаю, що я приготувала їй поїсти, чи купала я її, у скільки спатиму укладати і так далі до безкінечності.

Мама моя любителька завалитися без попередження. Ось вчора зранку прийшла, ми ще спимо – стукає-дзвонить. Я відкрили двері, буркнула вітання й пішла назад у спальню. Мама вслід мені:

– В тебе знову такий бардак! Давайте не вилежуйтеся там. Я заберу Соломійку гуляти, а ти прибереш оце все! – і торохтить вже кавоваркою. Дома не могла попити???

Моя мама постійно критикує квартиру, що вдома безлад, не помито посуд, дитячі речі лежать купою, чиста білизна також не розібрана буває. Мама не розуміє, що я іноді просто не встигаю. Чоловік працює з ранку до вечора, увечері, як може, допомагає.

Свекруха особливо любить дзвонити мені по 100 разів на день і ставити запитання. Якщо я кажу, що збираємося йти гуляти з донечкою, одразу починає «Це не одягай, одягни це, на вулиці холодно.» Хоча на вулиці взагалі не холодно.

 Іноді мама і свекруха по черзі забирають Соломійку на 1-2 дні, за що дякую їм звичайно. Все решта – мені від них просто нестерпно живеться у власній оселі!

Я з ними розмовляла, але марно. Може в цій ситуації мені треба якось категорично поводитися, поставити їх в рамки? Я навіть не знаю. Звичайно розумію, що вони переживають і хочуть як краще, але ця гіперопіка дуже вимотує, хочеться волі, а вони просто облогою своєю нас беруть і дихати не дають.

Що порадите в моїй ситуації? Можливо, у когось було щось схоже?

Фото – авторське.

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.