Моя мама повернулася з заробітків, і стала проситися до мене, бо їй нема де жити. Сказати, що я здивована, це нічого не сказати, бо людина, яка була в Греції майже 15 років приїхала додому з пустим гаманцем.
Та у нас всі знайомі, які виїхали в Грецію, Італію чи Іспанію, так доробилися, що і будинки збудували, і квартири купили, і бізнес їхні діти відкрили. А моя мама приїхала і заявила, що я маю прийняти її у себе, бо вона мене народила.
Якщо чесно, то я не вважаю, що я щось винна своїй матері, бо крім того, що вона дала мені життя, більше нічого доброго від неї я не пригадую.
Моя мама не з тих, хто водив дитину в школу, готував зранку сніданок, чи заплітав косички. До слова, вона мене завжди коротко стригла, щоб не заморочуватися зранку розчісуванням і заплітанням мого волосся. А я так хотіла мати довге волосся, і заздрила всім своїм однокласницям.
Я часто ходила в школу в брудних речах, тому що моя мама не готувала мені звечора чистий одяг, як це робили інші батьки. Якщо чесно, то моєю мамою був мій тато, бо саме він дбав про мене.
З татом я залишилася і тоді, коли мама нам усім заявила, що вона їде за кордон. Я тоді була у 8-му класі. Тато просив маму залишитися з нами, він її насправді дуже любив, але мама була невблаганна – вона хотіла щось змінити в своєму житті.
Мама навіть розлучилася з татом, щоб у нього не було ілюзій, що вона ще колись до нього повернеться. Батькові не залишалося нічого, як змиритися, і самому мене доводити до людей. Хоч йому і було важко, але він дав мені освіту, завдяки якій я маю тепер хорошу роботу, а також, коли я вийшла заміж, тато допоміг нам з чоловіком купити квартиру.
Мама тоді навіть не приїхала на моє весілля, а в подарунок вона мені передала аж 200 євро. Це все, що я від неї отримала за весь цей час, поки вона була за кордоном. Мама не вважала за потрібне мені допомагати, у наших рідкісних розмовах вона мені завжди скаржилася на життя, мовляв, самій не вистачає.
А тепер приїхала, і каже, що хоче жити зі мною, бо інших варіантів немає. Мій батько давно живе з іншою жінкою, до того ж, це його житло. Батьків у мами давно не стало, а на їхньому подвір’ї вже багато років господарює мамина рідна сестра, і моя мама їй точно не потрібна там.
Та й в село мама і сама не хоче їхати, а от в місті, разом зі мною, в моїй квартирі – для неї саме те.
Я мамі сказала, що вона може погостювати у мене тиждень-два, але постійно жити у мене вона не може, адже в мене є своя сім’я.
Вона на мене образилася, не спілкується зі мною, але живе в мене. Це в її стилі.
Що робити далі, я просто не знаю. Як я можу вигнати з хати рідну маму? Чи це буде правильно?
Фото ілюстративне.