Я і мій Олег з одного села. Разом ходили в одну школу, щоправда, Олег старший за мене на чотири роки. Майже всі дитячі і юні роки ми зовсім не цікавились один одним.
Вже більш романтичні стосунки в нас зав’язались, коли я вже була студенткою другого курсу.
Олег тоді вже працював на роботі. Тому часто мене балував приємними подаруночками і смаколиками. Вже через рік ми побрались.
Дітей відразу ми не планували, адже обидвоє мріяли про гарний і затишний особняк. Я влаштувалась в місцеву школу вчителем музики, а мій Олег працював на будові.
Потроху ми зводили наш будиночок. І до двох років в’їхали у нього жити. А потім, звісно, що нам хотілось пожити для себе, як то кажуть. Тому з дітками не спішились, які наші роки.
– Ще все встигнемо, – думали ми, адже ще молоді і часу для цього маємо в запасі ще достатньо. Та роки минали, і наше кохання все міцнішало.
Мій Олег ніколи не переставав мене дивувати. Ці його приємні несподіванки, романтичні вечори. А потім ми почали розуміти, що вже готові стати батьками. Дарувати любов нашій маленькій дитинці. Та в нас нічого не виходило.
Олег просив мене не впадати у відчай, адже зараз така сильна медицина, він зробить все для того, аби я була щаслива. Спочатку одна невдала процедура, через рік ми повторили і знову все намарно.
А потім якось неочікувано для мене Олег приніс маленьке щеня, яке назвав Бертою. Я навіть насварилась на нього, що зі мною в оселі собака жити не буде. Олег змайстрував хатинку для неї на дворі. І так доглядав за нею щодня.
Та одного разу мій коханий не повернувся вчасно додому, а потім той дзвінок… ваш чоловік у лікарні в дуже важкому стані.
Олегу потрібне дороге оперативне втручання, але і воно не гарантує повного одужання.
Моє серце повне відчаю. Лише тепер я зрозуміла, яка без нього я самотня. А потім ще ці слова лікаря: як, ви не помічали, що ваш чоловік так сильно змінився?
Просто мій чоловік завжди піклувався про мої інтереси і геть занехав своє здоров’я…
Тепер Берта живе зі мною у будинку, ми вдвох переживаємо і сумуємо за Олегом.
А ви завжди уважні до своєї половинки? Чи ваші вподобання і інтереси ставите вище за це?
Від себе хочу зауважити, якби тільки можна було б повернути час на зад, я б геть по іншому прожила своє життя.
Автор – Успішна Емма