Рідна сестра мого чоловіка, ну настільки добра душа. Жодного разу до нас без гостинця не приїхала. Мені вже й не зручно, бо важко їм в тому селі селі живеться.
Але вона окрім молочного може щось і купити. Останній раз, в мене іменини були, але я не всі святкую, бо тої Марії, як і Івана, кожного тижня святкувати можна, але Лариса і тут вирішила мені подарунок подарувати. Купила мені сушку для яблук чи грибів, які мій чоловік любить збирати.
Я вже не знаю, як маю перед нею поводитись, мені справді не зручно.
Лариса одна без чоловіка виховує сина, якому двадцять років, і батьки недалеко живуть, за якими вона доглядає.
Працює Лариса на двох роботах, щоб син ні в чому не потребував. Хоч Андрійко і сам вже працює, але то молоде, він хоче і на каву дівчину запросити і на “пінне” з друзями піти.
Я вже казала чоловіку, щоб сказав щось сестрі, щоб не задаровувала нас подарунками, але, Лариса така щедра душа, що її не перепреш.
На мій ювілей вона прийшла з мультиваркою. Брату своєму, моєму чоловіку, купила пилосос для автомобіля.
Ой, багато подарунків в нас від Лариси. Так відразу й не пригадаєш.
Ось мій чоловік недавно й сказав, щоб я також від нас щось їй купила гарне, бо в неї скоро хоч і не ювілей, але день народження.
Ми ж в той час в село поїдемо і в гості як до батьків, так і до Лариси зайдемо.
Але ви знаєте, я пройшлась по магазинах, а ціни зараз такі, що нічого на ту тисячку й не купиш.
Прийшла я додому з нічим.
– Краще гроші подаруємо, – сказала я.
Чоловік лише рукою махнув і вийшов на балкон.
Але ж я правду кажу.
Зараз син з дружиною іпотеку виплачують. Ми грошима також допомагаємо. Дочка їздила на відпочинок в Болгарію з онучкою, також пару євро підкинули. Ну а як інакше. Кому ще нам з дідом допомагати?
Ось так і виходить, що нема в нас зайвих грошей. Треба просто Ларисі якось пояснити, щоб нас більше так не задаровувала.
Але як, я поки не знаю, тому й мовчу…
Автор – КАРАМЕЛЬКА