Я потребую вашої підказки, бо не можемо самі розібратися, хто правий, я чи Ольга Василівна. Вона хоче аби я платила їй, бо тепер заробляю втричі більше, коли вона живе з нами і дуже допомагає мені з сином.
А я вважаю, що не маю цього робити, якщо хоче, то нехай чоловік мамі платить. Свекруха ніколи не працювала, тому не отримує пенсії взагалі. Як не стало свекра, Ольга Василівна переїхала до нас, бо не може жити одна, а в свою квартиру безкоштовно пустила далеку рідню.
Ми з чоловіком познайомилися, коли навчалися в столиці в університеті. Вирішили, що хочемо жити в Києві, хоча самі обоє з райцентрів. З часом все у нас вийшло, навіть двокімнатну квартиру купили, підростає синочок, Дані 8 років.
Чоловік мій Артем працює в одній фірмі, стабільній, але платять там не багато. На життя вистачає. але не більше. Я коли вийшла з декрету, почала працювати віддалено в одній іноземній компанії, де зарплата залежить від обсягів роботи.
Тобто мало я працюю – зарплата 7-10 тисяч, багато – можу й 70 тисяч гривень який місяць заробити, по різному буває. звичайно, я зацікавлена працювати багато, але не завжди виходить. Даню треба водити по гуртках, в школу, уроки вчити. Дитина є дитина.
Домашніх обов’язків теж ніхто не відміняв – готування, прибирання, домашній затишок – все це на мені, бо Артем не звиклий до таких робіт, на його думку все це жіночі зобов’язання. А він працює і не мало, і я по суті не проти робити побут моєї родини комфортним.
І ось наше життя змінилося. Не стало свекра і ми забрали до себе жити маму Артема. Ольга Василівна переїхала до нас, бо не може жити одна, а в свою квартиру безкоштовно пустила далеку рідню.
Зі свекрухою наше життя, моє особисто, покращилося, я маю більше можливостей працювати і робити великі обсяги роботи, бо Ольга Василівна взяла на себе відсотків на 80 турботу про сина, вона вчить з Данею уроки, водить його на гуртки, а також часто готує і з прибиранням допомагає. Та не все так просто.
Тому я потребую вашої підказки, бо не можемо самі розібратися, хто правий, я чи Ольга Василівна. Справа в тому, що свекруха хоче аби я платила їй, бо тепер заробляю втричі більше, коли вона живе з нами і дуже допомагає мені з сином.
А я вважаю, що не маю цього робити, якщо хоче, то нехай чоловік мамі платить. Свекруха ніколи не працювала, тому не отримує пенсії взагалі, як я вже сказала.
Але вона живе у нас на всьому готовому, абсолютно ні про що не турбується, навіть кишенькові 200-300 гривень щодня отримує, не кажучи вже про якісь необхідні ліки-мазі. Та Ольга Василівна бажає 7 тисяч на місяць, бо хоче ходити на йогу, в театри.
Ну, вибачте. А я мрію носик і губки зробити, на свій бізнес майбутній відкладаю і на нашу відпустку в Карпатах на це літо. А живемо на гроші чоловіка, годуємо його маму і все необхідне для життя їй забезпечуємо.
Ми живемо в Києві, тут все дуже дороге і з магазину, огороду власного нема і огірка безкоштовного. Тому я переконана в своїй правоті, ми родина, одне однуму допомагаємо і ніхто нікому нічого оплачувати не повинен. Ми ж з неї за комуналку чи їжу нічого не беремо!
Чоловік мій сказав, що втручатися в це не має бажання і не буде, і щоб ми розібралися самі з його мамою. Тому й прошу у вас порад і думок. Всім дякую за увагу!
З повагою, Олена М.
Фото – авторське.