Uncategorized

Після того, як дружина сказала: “поживемо трішки окремо”, я переїхав до друга холостяка. Мені сподобалось таке життя, бо іншого я не знав, оскільки з Христиною я зі шкільної лавки. На самому випускному вона ощасливила мене звісткою, що скоро я стану татом. І ось після того, що я натворив, дружина мане додому не пускає. Мама каже з’їжджати від друга або ж в сім’ю, або ж до неї. А я розгублений. Ось вам і пожили окремо, подумали. Тепер з дітьми бачуся на нейтральній території

Ми з дружиною стали на рушничок щастя дуже молодими. З Христиною ми однолітки. П’ять років відсиділи за одною партою, а на випускному вона повідомила мені новину.

– Любий мій Тарасику, через вісім місяців ти станеш татом.

Не скажу, що я був в захваті, але відразу ж в той день я попросив руку і серце Христини.

Вона відповіла “ТАК” і решту дня ми вже не святкували випускний, а наші заручини і майбутнє весілля.

В нас народилась донечка. Я працював на всіх можливих роботах, багато допомагали батьки з одної і з другої сторони. Спершу жили з батьками Христини, а одного дня моя теща забрала до себе свою маму, а ми поселилися в її квартирі, перед тим зробивши косметичний ремонт.

Час минав, через п’ять років в нас народилась ще одна донечка. Христя при першій же можливості пройшла курси бровиста і стала працювати і вливатися в колектив.

І якось так вийшло, що діти і робота Христі перетягнули все на себе. Ми ніби й були сім’єю, але якоюсь не такою, яку я собі уявляв. Почались непорозуміння. Христя тикала, що я мало заробляю, що вона хоче на море чи якісь косметичні процедури.

Діти вимагали все більше уваги ф вкладень. Ось одного дня вона й запропонувала деякий час пожити окремо, щоб все обдумати.

Я переїхав до свого друга, який жив холостяцьким і безтурботним життям.

Минув місяць і мені сподобалось таке життя, бо з Христиною в мене не було такого “вільного” життя. Вона єдина дівчина, з якою я зустрічався.

Я не знаю як так вийшло, але я пішов на каву і не тільки з одною дівчиною. Все було як в тумані, але я був під враженням.

І все б нічого, але про мої походеньки дізналася Христина, бо світ не без “добрих” людей.

І ось який час я живу в друга. Христина мене не пускає в квартиру. З дітьми я зустрічаюся на нейтральній території.

Але я вважаю, що Христя сама винна. Для чого було ось це “пожити окремо”.

Мама каже повертатися або ж в сім’ю, або ж до них з татом, але я не знаю, що робити.

Я люблю Христину, але вона не може пробачити мені мого вчинку.

Як мені бути? Як довести дружині, що я її досі кохаю і прошу другого шансу?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.