– А чого тепер плакати, Світлано? Ми ж з мамою скільки тобі говорили, не сиди дома, склавши руки. Йди і працюй, бо чоловіки цього не люблять. Інша б справа була, якби ти дитину Івану подарувала. Сама винна в такому житті, тому нема чого на долю нарікати, – сказали ми Світлані, коли чоловік її таки виставив за двері.
Моя сестра пізно вийшла заміж. Але ми з мамою потім говорили, що знала Світлана, на кого чекала і воно того вартувало, бо зять при грошах попався.
Іван розлучений і майже на двадцять років старший за Світлану. Але скажу відразу ж, що чоловік себе любить і доглядає, тому на свої роки не виглядає.
В Івана є діти і хоч вони вже й дорослі, тато з ними часто зустрічається і допомагає в тому числі і фінансово.
В зятя нашого свій бізнес, але і Світлана мала гарну роботу, в офісі, в чистоті і графік хороший, бо навіть могла кудись поїхати і там працювати. Ми так на море разом їздили, в сестри був і відпочинок і гроші “капали”. Головне, щоб був інтернет.
Але вийшовши заміж Світлана вирішила звільнитися.
– Іван заробляє пристойно, то чого мені кожного дня в той офіс бігати.
Але скажу відразу ж, що сестра не така вже й господиня, щоб сидіти в домі і борщі чоловіку готувати.
Гроші є, вільний час також, ось вона і почала з подружками зустрічатися і ті гроші тринькати.
– Світлано, подаруй чоловіку дитину і сиди собі дома, – повторювала, як мама так і я. Але сестра і слухати нічого не хотіла, їй таке життя подобалося.
– Іван каже, що вже має діти, і я можу розслабитися!
– А ти? Ти не хочеш мамою стати? Час біжить!
Але Світлану ці думки, на жаль, не бентежили.
П’ять років вони в такому дусі прожили і Іван цей подав на розлучення і виставив Світлану за двері. Сам він повернувся до дружини, бо зрозумів, що вона краща.
Ось так і вийшло, що мала моя сестра щастя в руках, та не зуміла його зберегти і втримати.
А як ви вважаєте, чи має дружина працювати, навіть якщо чоловік гарно заробляє?
Автор – Карамелька