– Ми тут з Надійкою так важко працюємо, а ти така приїхала на місяць і хочеш таку касу заробити? Щоб нас зрозуміти, візьми в руки швабру, або ж якійсь сеньйорі з місяць подогоджай, тоді ти зрозумієш, як нам, заробітчанам тут важко, – сказала рідна сестра моєї свекрухи.
Моя свекруха вже багато років на заробітках в Італії. Ми з нею часто спілкуємося. Так, не буду лукавити, свекруха багато нам допомагала з будівництвом будинку.
Але вже пару років свекруха нам не допомагає, оскільки собі придбала в Італії квартиру.
В нас з чоловіком двоє дітей. Будинок вже добудований і ми в ньому живемо, але ще потрібно багато грошей і сил, щоб довести все до кінця.
Вже три роки, як я на літо, на один місяць їду до свекрухи, щоб підробити.
Я майстер перманентного макіяжу і так вийшло, що там я маю вже своїх клієнтів, які мене з нетерпінням чекають.
Так, там розцінки на багато вищі, тому мені вигідно і за квартиру я не плачу, бо живу у свекрухи.
Три роки все було добре, а цього року заздрість взяла своє.
Рідна сестра свекрухи не могла це пережити, що я за той місяць часу в Італії зароблю в рази більшу суму ніж вони.
Деяких клієнток моїх вона знала, почала наговорювати на мене всяке і різне. В тому числі і наголосила на тому, що в Україні я з клієнток беру менше, щоб вони не мовчали, бо я їх “обцибушую” і на них збагачуюся.
Але мене як спеціаліста там поважають, тому ніхто тітку не слухав. До того ж вони добре знали, скільки ці послуги коштують в них, і що в мене дешевше.
– Ти ганчірку в руки візьми, тоді зрозумієш, що таке справжнє заробітчанство, – говорила вона мені.
Я жалілася свекрусі, але та не хотіла псувати стосунки з рідною сестрою, бо їй з нею тут працювати.
Ось так заздрість керує людьми.
Та як хоче тітка також так працювати, то нехай вивчиться на якогось спеціаліста і також пропонує свої послуги. Але ж ні, краще мене провчити.
Як справлятися з такими заздрісниками? Невже в Італію їдуть лише шваброю махати? Коли наші люди зміняться і почнуть підтримувати своїх, а не топтати?
Автор – Карамелька