Я так заплуталася і не знаю, від кого чекаю дитинку. Я звичайно дуже любила Макса, але що він мені може дати, якщо вже так по-чесному? Інша справа – Платон. Так, йому 53, але з ним я живу в розкоші і достатку.
Розповім свою історію, може ви мені підкажете, що робити далі, бо моє життя прийняло несподіваний оберт.
Я живу з батьками в райцентрі біля Києва. У нас звичайна середня родина. Я б навіть сказала, дуже середня за достатком, бо нас з сестрою навіть вдягали у секондах не рідко.
Мама і тато звичайні працівники міських комунальних служб. Але все у нас було необхідне, хоча нам з сестрою завжди хотілося трохи більшого – більш дорогого одягу, відпочинку на морі чи в горах, а не тільки шашлики на дачі.
Може тому моя сестра і поїхали шукати кращого життя в Італію, там доглядає за літніми італійцями. Я ж працюю у сфері краси, кілька років зустрічалася з коханим хлопцем Максом.
Але пів року тому ми розбіглися. Він не розвивався, стоїть на місці і жити разом не хотів, хоча нам вже по 28 років. Але я його дуже любила, та й зараз люблю. Ми зустрічалися 5 років.
Спочатку як завжди буває, було у нас як у казці – любив, квіти дарував, носив на руках. А потім все це зникло і стосунки стали звичкою.
Коли я пішла, він хотів помиритися і повернути мене, але я сказала, що не повернуся. Орендувала собі однушку, щоб не жити вже з батьками. Він казав, що зміниться, все робитиме для того, щоб я повернулася і чекатиме.
Два місяці тому мене я познайомилася з Платом. Має бізнес, розлучений. Так, йому 53, але з ним я живу в розкоші і достатку, як і мріяла.
І все б нічого, але коли в мене з’явився Платон, я вирішила зустрітися з Максом і сказати, щоб він не чекав, що ми розходимося назавжди. Ну й між нами сталося «на прощання».
Я живу з Платом у розкішній квартирі. До мене ніхто так не ставився і не дбав про мене раніше, як Платон. Він пропонує мені одружитися. І все б добре, але я при надії. І за термінами скоріше за все від Макса.
Я не знаю, що робити. До колишнього повернутися не можу, а Платону сказати, що чекаю дитинку від від колишнього, теж не можу. Ось така історія. Дуже вірю, що мені допоможуть ваші поради.
Фото – авторське.