Фарш на ці котлети купив мій син, а він не копійки коштує. Тобі, Наталю, він геть чужий дядько. Ось тому роток на мою смакоту не роззявляй, – сказала моя нова свекруха до дитини, яка прийшла зі школи голодна.
Наталя сиділа на кухні, бабуся Марія покликала її їсти. На тарілці, у буквальному значенні цього слова, лежала розмазана ложка картоплі. Дівчинка прийшла голодною зі школи, вона бачила, що бабуся смажила котлети, але боялася попросити. Потім згадала, що мама її вчила не боятися говорити та ставити запитання.
– Бабусю, а можна мені більше картоплі та котлетку покласти? Я дуже голодна!
– Ще чого! Ти давно дивилася на себе в дзеркало? Тобі треба з цим бути обережнішою!
Нещодавно Наталі виповнилося дев’ять років, вона цілком добре вміє розрізняти, що добре, а що погано. Вона знає, що Марія Степанівна її не любить, часто бурчить на неї, особливо коли вони вдвох залишаються вдома. Мама завжди просила доньку, не звертати уваги на бурчання бабусі, адже вона просто така людина і нічого не зміниш.
– Мама мене вчила говорити правду і не боятися просити, якщо я щось хочу. Я правда дуже хочу їсти. Дуже хочеться котлетки, вона так смачно пахне на всю кухню і не тільки.
– Хочеш-перехочеш! Вставай давай, йди вже до себе в кімнату і роби домашнє завдання! Є час розмовляти зі мною, значить вже наїлася. Ти взагалі знаєш, хто всі ці продукти нам купує? Мій син, а він тобі не батько! Він не буде чужу дитину годувати.
Після цих слів жінка взяла за руку Наталю, і вивела на коридор, зачинивши на кухні двері. Від страху дівчинка зачинилася у своїй кімнаті, хотіла написати повідомлення мамі, але зрозуміла, що телефон залишився на кухні. Туди повертатись вона не буде, бо не знає чого чекати від такої бабусі.
Таких “чорних” людей дівчинка ще не зустрічала, так вона й просиділа на своєму ліжку аж до вечора, доки мама не прийшла з роботи.
Люба половину дня не могла додзвонитися до дочки, тож з роботи повернулася дуже схвильованою.
– Маріє Степанівно, що у вас трапилось? Наталочка вдома? Вона не бере слухавку!
– Та що з нею може статися? Чудово все у неї, нерви мені тріпає. Я їй картоплі відварила, а вона сказала, що їсти не буде. Ти її розбалувала, чому від цього я повинна отримувати?
У цей момент додому повернувся Орест, і мама одразу включила актрису. Прикинулася, ніби в неї тиск скочив до небес, почала скаржитися, що вона так старалася весь день, а ця дівчинка ще й носом крутить. Весь цей час вона театрально хникала.
Люба розуміла, що вірити їй не можна, тому вирушила до дочки.
– Наталочко, що трапилося?
– Мамо, я їсти хочу! Я просила бабусю картоплі більше насипати і дати котлетку, а вона сказала, що ніхто мене годувати не зобов’язаний в цій хаті.
Люба вийшла заміж за батька своєї дочки з великого кохання, тільки горе їх розлучило, раптово Василя не стало. Їхав на роботу і не повернувся…
Спочатку вони жили у свекрухи, бабуся Оля дуже любить свою єдину онучку, просто настав час з ними розлучатися.
Коли Люба трохи відійшла від відходу у інший світ чоловіка, винайняла квартиру і почала жити окремо з донькою, а ще через два роки вона зустріла Ореста і вийшла за нього заміж. Жінка завжди відчувала, що її свекруха не прийняла, а тим більше її донечку Наталочку.
Люба обіймала свою дочку і знала, що вона каже правду. Жінка чула, як у сусідній кімнаті скаржилася чоловікові його мати, а він їй вірив. Увечері подружжя посперечалося, бо кожен захищав своє. Вранці Люба не пішла на роботу, а Наталю не пустила до школи, натомість вона почала збирати речі у велику сумку.
– Мамо, а ми кудись їдемо?
– Так, до бабусі Олі. Поживемо трохи в неї, вона давно нас у гості кликала. Їй же одній сумно, чи не так?
Колишня свекруха з радістю прийняла своїх улюблених дівчаток у своїй оселі. Вона вмовляла їх нікуди не їхати, запропонувала будинок у селі продати, квартиру та купити їй однокімнатну, а колишній невістці з онучкою – квартиру, для комфортного життя.
Люба не погодилася, вона думає, що краще пожити якийсь час разом, поки вона зможе зібрати на своє житло самостійно.
Орест тим часом зателефонував Любі із докорами, що мамі склянку води ніхто не приніс за день. А Люба просто заблокувала його номер телефону та подала на розлучення.
А ви б змогли закривати очі на такі театральні сценки свекрухи?