– Це наша хата і ти до неї ніякого відношення не маєш, – сказала мені дочка.
Я ж покликав до воріт Оксану, свою дружину, але вона сказала, що всім тепер керує дочка і вона нічого вдіяти не може.
– Якби ти переводив всі ці роки гроші, може б Леся була з тобою добрішою.
Через брак коштів я був змушений поїхати на заробітки. Я не планував в Чехії залишатися на довго. Ми з дружиною будували будинок. Я думав, що як все завершиться, то я повернуся в сім’ю.
Але як тільки я приїжджав то відчував якусь нелюбов. І дочці і дружині не подобалося, що я довго біля них знаходжусь. Вони дорікали мене, що я сиджу тут, а там, в Чехії б заробляв гроші. Я був для них як банкомат і це відчувалося на кожному кроці.
Дружину не цікавило, що я погано почуваюся, чи не маю здоров’я горбатитись на тій будові.
І хоч хата вже була закінчена, а на подвір’ї була простелена бруківка, і дочка і дружина вимагали, щоб я повертався на заробітки.
Саме через таке їх ставлення я і почав жити в Чехії з жінкою.
Анна українка, вона також шукала на чужині заробітку. Ми знайшли одне одного і я нарешті відчув, що я комусь потрібен. Додому я гроші надсилав, але з кожним разом все менше і менше. На весілля дочки я приїжджав. Ми з дружиною поводились, ніби в мене в Чехії нікого немає. Хоча Оксана це знала, я впевнений.
Дочка в мою хату привела зятя і почала вже з ним хазяйнувати.
Я ж достойно привітав молодят бо знав, що це буде остання моя допомога.
З того часу я не приїжджав в Україні і не перевів додому і євро.
Від знайомих я знав, що дочка на мене ображена, бо я їх покинув. Але я то розумів, що не в мені справа, а в грошах, які я не надсилав.
Я вже не молодий. З Анною в нас не зрослося. І ось я вирішив повернутися в домівку, яку будував своїми руками і за свої гроші.
Але дочка мене навіть за ворота не пустила.
– Де був туди і повертався, – сказала мені Леся.
Оксана правда підійшла до воріт і сказала, що нічого вдіяти не може, бо всім керує дочка і що вони на мене ображені, бо я їх покинув, а коли прийшло до старості, то я прошусь до них назад.
Але це не так. Я просто все життя хотів, щоб мене любили і поважали, а від мене чекали лише грошей.
Я приїхав до сестри в село і живу поки в неї. Мені шкода, що хата, в яку я вклав стільки сил і грошей, мені не належить…
Як бути? Як достукатися до дочки?
Автор – Карамелька